До чого тут міліція, коли козу грім убив?

Взятися за перо мене спонукала публікація в одному з попередніх номерів «Свободи» під назвою «Чому треба змінити герб Тернополя?» На жаль, я категорично не поділяю точку зору її автора – Володимира Кухарського.
Складається враження, що деякі «історики», не маючи навіть елементарних знань за середню школу, висувають, м’яко кажучи, некоректні пропозиції. Мені, людині трішки обізнаній з цією темою, дуже дивно, чому невігласи (по-іншому їх назвати не можу) замахуються на герб нашого міста. Здавалося, що його уже вдосталь гвалтували і поляки, і москалі. Та, виявляється, що й сьогодні є охочі до абсурдної ревізії цієї святині. Новітні ревізіоністи цього разу напали на шестикутну зірку й півмісяць, мовляв, це – єврейсько-мусульманські символи.
Насправді ж, герб Тернополя, як і більшість польських, литовських і галицьких дворянських гербів, базується на гербі Леліва. Його історія бере початок із XІІ століття. Ним послуговувалися чимало князівств і королівств Європи. У битві під Грюнвальдом (1410 р.) під гербом Леліва брали участь три хоругви. Герб Леліва, або лелевітів, має винятково слов’янське коріння. Тому й не дивно, що засновники нашого міста – князі Тарнавські – використали його у гербі Тернополя.
Тепер щодо опису герба: «У полі голубому півмісяць золотий, над яким шестиконечна зірка золота». Зірка символізує білу лілію, яка є квіткою Богородиці і асоціюється з чистотою тіла, душі і помислів. Тож зірка Давида тут ні до чого і жодним чином не стосується цієї теми. І хоча перед Другою світовою війною половина тернопільських міщан були євреями, жодного відношення до творення герба вони не мали. Їх до цього просто не допустили.
Із цього приводу пригадав інший анекдотичний випадок, як один із новоявлених ура-патріотів ініціював перейменувати центральну вулицю Руську, бо її назва, мовляв, походить від москалів. І саме тому хочу вкотре застерегти подібних ревізіоністів від необдуманих вчинків. Даруйте за нетактовність, але перш, ніж пропонувати через пресу свої вульгарні й антинаукові ідеї, для початку загляньте у підручник історії.
Мирослав ОСТАП’ЮК,
професор, академік
м. Тернопіль