Українці бідні, хоча не ледачі,  тому не чіпайте наші дачі…

Про нелюдські соціально-економічні виклики сьогодення у нашій державі йшлося на цьогорічній звітній конференції Тернопільської обласної спілки садівницьких товариств. На необхідності їх подолання наголосив  у звітній доповіді голова правління обласної спілки садівничих товариств Роман Гевко. Його підтримали небайдужі учасники конференції у виступах.
На зібранні озвучено побоювання, що садово-городні товариства можуть ліквідувати, як свого часу українські хутори.
Сьогодні в Україні є понад 2 тисячі садівницьких товариств, які об’єднують близько 3 млн. родин. Окремі товариства облаштовані не гірше сіл. Є електроенергія, водомережі, дороги, їх газифіковано, збудовані добротні будинки. Вкладено мільярди гривень у господарства, пролито море поту, а нині все це крокує до занепаду.
Лише в нашій області налічується 26 тисяч членів садівницьких товариств, які звели 13,6 тисячі дачних будинків, з них – 4,8 тисяч придатні для проживання цілорічно. Понад 1200 наших краян вже проживають там постійно. Значна кількість мешканців садівницьких товариств їздять на роботу в Тернопіль, а діти ходять до найближчої школи. Важко переоцінити значення всього вирощеного на земельних наділах, враховуючи теперішні захмарні ціни на сільськогосподарську продукцію.
– Сільське господарство й колективне садівництво – це одна галузь, і її навіть у розвинутих країнах світу завжди підтримує держава, адже це – продовольча безпека країни, – каже  голова правління обласної спілки садівничих товариств Роман Гевко. – Проте у нас, на жаль, органи влади на місцевому рівні, як і загалом у державі навіть у такий важкий економічний час не вникають у суть колективного садівництва і городництва. Тому й постало питання: як зберегти від розвалу цю важливу галузь? У приміських зонах товариства занепадають повільніше, бо у них є  інфраструктура, члени товариств з усіх сил стараються її зберігати, а у віддалених вони занепадають швидкими темпами. Приватизовані землі пустують, заростають бур’янами і перетворюються на сміттєзвалища.
В області є товариства на межі повного занепаду. Хоча всі ділянки передані у приватну власність,  до 70 відсотків їх не обробляють уже більше 5 років. Немає вже правлінь, які відповідали би за законом за стан справ.
Роман Гевко працює у цій галузі вже 28 років. Детально проаналізувавши разом з представниками 7 областей України ситуацію щодо дач, звернувся до Президента України із закликом не допустити розвалу цієї унікальної галузі з самозабезпечення овочами, ягодами, фруктами.
З ініціативи представників  областей було створено громадську спілку «Товариство садівництва, дачництва, городництва України», а в Міністерстві аграрної політики та продовольства України надано приміщення під офіс. Спілка вже запрацювала, її очолює Олександр Сокирін, який також взяв участь у конференції.
Учасники конференції визнали роботу правління обласної спілки задовільною і зобов’язали правління спілки домогтися від органів влади поліпшення стану доріг та транспортного сполучення з земельними масивами садівницьких товариств.
Екологічна служба області не допомагає у боротьбі з порушниками екологічної безпеки. Ніхто не контролює стан будівництва дворових септиків, свердловин. Все це будують стихійно.
За словами голови правління обласної спілки садівничих товариств Романа Гевка, нині треба звільнити самозахоплені землі загального користування, припинити розорювання прибережних земельних смуг. Усім правлінням товариств провести інвентаризацію земельних ділянок. Це – «дзвіночок» для власників ділянок, які їх не обробляють і не сплачують членські внески й земельний податок.
На рівні держави нині обговорено і схвалено проект закону «Про садівницькі товариства», який теж переданий депутатам ВРУ на опрацювання та реєстрацію в парламенті.  Учасники конференції затвердили статут спілки в новій редакції, звернення до Президента України та голови ВРУ, керівників області й міста Тернопіль.
Назар ЗАДОРОЖНИЙ, студент ТНПУ ім.В.Гнатюка