Коли мрії стають реальністю

Приватне аграрне підприємство «Аркадія» Гусятинського району, яке очолює заслужений працівник сільського господарства України, голова ради об’єднання сільгосптоваровиробників краю Микола Пилипів, укотре заставило про себе говорити. На цей раз об’єктом особливої уваги стало експериментальне поле сої, висіяної широкорядним способом. Перші обмолоти цієї культури,  навіть за теперішньої посушливої погоди, досить пристойні. Кожен гектар видає від 33 до 37 центнерів добірного урожаю. І тут не зайве нагадати, що починав знаний нині хлібороб з одного старенького трактора Т-40, кількох десятків гектарів орендованих земель і палкого бажання результативно працювати. З таким наміром – освоїти краще і впровадити у своєму господарстві – Микола Іванович намагався побувати на всіх семінарах, не соромився вчитися у близьких і далеких сусідів, тож його мрії стали реальністю: нині господарство Миколи Пилипіва – одне з кращих на Тернопіллі.
Тепер, використовуючи прогресивні технології й новітню техніку, тут з року в рік досягають високих урожаїв ранніх зернових культур, які цьогоріч збирали шість власних «Клаасів». За сприятливої погоди в «Аркадії» оперативно і без втрат впорали горох, озимий і ярий ячмені та ріпак. У середньому по 70 центнерів на круг видала пшениця високоврожайних сортів, яку цьогоріч вирощували на більш як тисячогектарному полі. Майже все зібране зерно другого класу, з високим вмістом клейковини й білка.
Крім того, ПАП «Аркадія» традиційно вирощує цукровий буряк і досягає його високих урожаїв. У господарстві ось-ось розпочнуть збирання солодких коренів, які чекають своєї черги на 850-гектарному полі.
Соєвий експеримент видався на славу
З початку нинішнього тижня аркадіївці приступили до збирання сої. Ця культура Миколи Івановича викликала  неабиякий інтерес навіть у відомих хліборобів. Річ у тому, що сою в «Аркадії» уперше на наших теренах вирощували експериментальним широкорядним методом, який невідомий 90 відсоткам аграріїв Тернопілля. Тож побачити на власні очі результат експерименту прибули члени президії ради об’єднання сільгоспвиробників Тернопілля і керівники агропідприємств із кількох районів області.
Цей своєрідний експеримент Микола Іванович заклав завдяки тісній співпраці із спеціалістами фірми «Ерідон», яка рішуче випробовує сміливі технологічні новації. Амбіції щодо врожайності в експериментаторів були досить великі. Однак на заваді стала жорстка посуха. І все ж  навіть за таких умов перші обмолочені гектари видають у межах 33-37 центнерів на круг.
Об’єктом експерименту став сорт сої «Ментор», який посіяли за новітньою технологією при ширині міжрядь 35 сантиметрів. До речі, побачивши це поле ще у стані дозрівання, американські спеціалісти були просто в захопленні від нього. Словом, переваги новації очевидні, та все ж присутні зійшлись на думці, що для чистоти експерименту доцільно було поруч посіяти принаймні один гектар сої за традиційною технологією, аби мати змогу порівняти, наскільки конкретно є ефективнішою широкорядна технологія.
І тим не менше, для всіх, хто збирається сіяти сою, слід пам’ятати, що вона не любить заскорузлення грунту. Для її сівби досвідчений агроном фірми «Ерідон» Юрій Каній радить використовувати сівалки точного висіву і насіння лише першої та другої репродукцій. Якщо сьогодні на дослідному полі висіяно 80 кг насіння на гектар, то тепер, за дотримання певних агротехнічних рекомендацій, фахівці уже радять висівати 60 кг насіння і гарантують не менший урожай цієї культури. У цьому зв’язку на порядок денний виходить калібрування насіння сої. Тож фірма «Ерідон» вивчає можливість виконання цієї процедури на соєпереробному заводі компанії «Агропродсервіс», який уже днями стане до ладу в селі Настасові Тернопільського району, а не робити це аж на Київщині.
Яблука чарують неповторним ароматом 
А водночас у селі Товстому того самого господарства розкішні деревця  45-гектраного яблучного саду радують ваговитими плодами апетитних плодів дев’яти сортів. Молодий сад у хорошому стані, добре доглянутий. Його вирощують за голландською технологією з використанням крапельного поливу, для якого спорудили автоматичну станцію крапельного поливу. Темнозелене листя на деревах і ароматні й смачні яблука однакового розміру свідчать про те, що їх  справді доглядають належним чином.
Нині тут уже почали збирати перший урожай. В основі саду чотирирічні дерева, тож він уже плодоносить наполовину свого природного потенціалу. Торік порадував першим скромним збором. Цього року, незважаючи на те, що весняний заморозки пошкодили травневий цвіт, сподіваються зібрати значно кращий урожай. Окрасою яблуневого саду є високопродуктивні сорти «Ренет Семеренка», «Голден Делішес», «Муцу», «Чемпіон» і «Гала» на карликових підщепах М9. Для їх підтримки використовують легкі і довговічні бамбукові підпори. Усе це господарство старанно доглядають тридцять сільських трударів.
Молодий керівник цього зеленого господарства Андрій  Васькевич, який три роки тому залюбки змінив професію лікаря на садівничу, демонструє нам яблука сорту «Голден». Кожне з них каліброване і чисте, не має навіть найменших пошкоджень градобоєм.
Поруч із щедроврожайним садом є власний розсадник, де плекають саджанці яблунь, нічим не гірший від іменитих розсадників.
До речі, тепер садоводи «Аркадії» матимуть змогу притримати яблука доти, коли їх можна буде реалізувати за вигідною ціною. Адже неподалік від зеленочубого царства спорудили потужне фруктосховище на 2 тисячі тонн одночасного зберігання яблук. Роботи на цьому об’єкті майже завершені, тільки на подвір’ї кілька працівників займаються благоустроєм території. Усередині – дванадцять просторих камер для тривалого зберігання яблук, кімната лаборанта тощо. У перспективі, враховуючи можливості розширення садового господарства та попиту на апетитні фрукти, планують будувати ще одне потужне сховище європейського типу.
Оглянувши поля, сад і фруктосховище Миколи Пилипіва Герой України Олег Крижовачук від імені усіх гостей без зайвого компліментаризму сказав: «Держава повинна подякувати вам за те, що так сумлінно працюєте на українській землі, створюєте робочі місця для українців, платите податки до українського бюджету і вирощуєте хліб для України». І в цих лаконічних словах, мабуть, закладено все – і подяка за те, чого досягнули місцеві хлібороби, і невимовний біль за те, чого, на превеликий жаль, держава досі ще по-справжньому не оцінила.
Тарас БОГДАНЮК