У Серединках на Тернопільщині вшанували пам’ять поета Степана Алича та вчителя Романа Колоденного

На парафії Перенесення мощів святого Миколая-Чудотворця с. Серединки Тернопільського району відбулася дещо неординарна за своїм змістом подія, бо організатори цього заходу – парох місцевої церкви о. Петро Глібчук та завідувачка сільської бібліотеки Марія Колоденна зуміли поєднати дві важливі дати з життя відомих односельців – 75-річчя від Дня народження світлої пам’яті поета Степана Алича, який помер у молодому віці, та вчителя історії Романа Колоденного – умілого і мудрого педагога, вдумливого читача бібліотеки, просто скромну, інтелігентну людину.
Перед початком цієї духовної зустрічі, у якій взяли участь семінаристи, місцеві парафіяни та гості, о. Петро на могилі поета відслужив панахиду. Після цього  учасники свята прийшли до бібліотеки  і в цікавій, запропонованій Марією Колоденною формі, провели обговорення творчості Степана Алича. Кожен присутній відкривав на будь-якій сторінці його поетичну збірку «Промінням розп’ятий» і, прочитавши якогось вірша, ділився своїми враженнями від написаного. Заглибившись у поетичне мереживо хворого і скаліченого трагічним випадком юнака, який ще з дитинства був прикутий до ліжка, ми збентежено переживали кожен рядок, кожну виплекану у зболеному Степанковому серці метафору, що й справді, немов дивне проміння, наповнювали наші душі. До речі, це відчувалося і у виступах усіх учасників зустрічі, зокрема тернопільської письменниці Валентини Семеняк,  випускника Тернопільської духовної семінарії та Папського Латеранського університету Богдана Мельничина, семінаристів Михайла Тернового та Богдана Савки, завідувачки бібліотекою Марії Колоденної, завідувачки клубом Люби Сороки, учителів Романа Колоденного, Мирослави Смоляк, Людмили Голубовської та інших.
Під час цієї зустрічі відбулася своєрідна презентація дещо незвичайного доробку колишнього вчителя історії Буцнівської середньої школи Романа Колоденного, який написав чудові спогади про своє рідне село Серединки, про його мудрих і працьовитих людей.  У цій, на перший погляд тоненькій книжечці, розповідається про весь родовід села і, зокрема, самого автора. До речі, про це «промовляють» назви розділів: «Автобіографія», «Походження роду», «Про мою родину», «Родовід Колоденних і Пшибишів»… Цікавим і корисним елементом у цьому дослідженні є докладний список жителів Серединок з указаними датами народження, державної реєстрації шлюбів, померлих жителів села.
Дуже влучно про цю дослідницьку працю свого парафіянина пише у короткій передмові довголітній парох Серединок о. Петро Глібчук: «Тримаю у руках сторінки нашої історії. Прізвища різних людей об’єднані в одну спільноту – Серединки. Ці сторінки споминів нашого земляка ще раз переконливо доводять, що близька і далека родина є в незабутній пам’яті, вона продовжує жити з нами».
Приємно читати відгуки, спогади про свого мудрого і скромного наставника Романа Колоденного колишніх колег-учителів Буцнівської школи Людмили Голубовської, Надії Чорняк, Роксоляни Назвальської, Ірени Кріси та бібліотекарки Марії Колоденної. Ось деякі фрагменти цих щирих і теплих слів: «Як вчитель, Роман Стахович завжди був дуже спокійним, з незвичайним характером, ніколи не сварився і не сердився, завжди був усміхненим і доброзичливим. Через те ми його любили і поважали» (Роксоляна Назвальська).
«Особисто для мене пан Роман є прикладом освіченості, працелюбства, сумлінного християнина, який завжди присутній у церкві на Святій Літургії…» (Марія Колоденна).
о. Орест ГЛУБІШ