На крилах радості і болю настояні вірші Ганни Рибцуник

Цьогоріч поетеса  з берегів Дністра стала лауреатом літературно-мистецької премії імені Петра Ковальчука, заснованої Тернопільською обласною організацією НСЖУ та Українською літературно-мистецькою фундацією.
Ганна Рибцуник народилася 6 жовтня 1957 року в с. Блищанка Заліщицького в хліборобській родині. Закінчила місцеву  восьмирічну та Торську середню школи. Освіту здобувала на філологічному факультеті Чернівецького університету. Отримавши спеціальність вчителя – філолога працювала в школах району. Нині – вчителька української мови та літератури, зарубіжної літератури у ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Садки Заліщицького району.
У 1995 році побачила світ перша збірка її поезій «На крилах радості і болю». Згодом видала збірки «Дорога до мами», «Добро і зло», дитячу «Сонценятко».
У 2017році  Ганна Рибцуник пробує свої творчі сили в жанрі прози – видає художньо-документальну повість «Сходження» про героїню Помаранчевого майдану Параску Королюк. У 2010 році Ганна Рибцуник стала членом Національної спілки журналістів України.

***

Одна була дорога у Христа:                            

Шлях на Голгофу, що посеред болю.    

Смиренно йшов, хоч міг би і повстать.    

Він – Бог перед зрадливою юрбою.

Коли Він  йшов в свою останню путь,

Не було в нього докору сумління,

Він добре знав: от-от його розпнуть,

Та жертвував себе Він для спасіння.    

Передбачав Він муки ті страшні,     

Передчував відречення найближчих, 

Та твердо вірив – жителі земні 

Вже не згорять в гріхах на попелищі. 

Він  бачив, що століття пролетять,

Й, повіривши у світле Воскресіння,

Як той розбійник буду я благать: 

«Ісусе  милий! Дай мені спасіння!»

ХЛІБ

Хліб – надія і спасіння роду,     

Хліб – окраса й голова стола.                   

Це тому від роду і до роду                                 

Кожне серце розцвіта в жнива.

Чую, як видзвонює колосся,

Бачу ріки стиглого зерна,

І в цій пісні дружній стоголосій

Оживає рідна сторона.

В світ прийшли ми з хліба і любові,           

Все прийшлось пізнати на віку:

Підлість – в діях, радості – у слові               

І хліб-сіль на білім рушнику.   

Хліб – це  допомога в грізній битві,          

Хліб – це порятунок від біди.                   

І  тому  щодня  ми у молитві       

Хліб насущний просимо завжди.