Ці бентежні ліричні слова зі своєрідного гімну селища Козлів, що в Козівському районі, стали лейтмотивом багатолюдного свята, приуроченого 550-літтю згадуваного чепурного населеного пункту. Велелюдні урочини минулої неділі відбулися у парку Національного відродження, на березі мальовничої Восушки. На уже традиційні фестини, які тут відбуваються щороку наприкінці літа, прибули численні жителі селища, мешканці з навколишніх сіл – Дмухівців, Слобідки, Таурова і Покропивної, що належать до Козлівської територіальної громади, а також гості з Козови, Тернополя і Львова.
Сьогодні лише краєзнавці можуть детальніше уявити, яким цей населений пункт був 550 літ тому. Адже з тих пір чимало води спливло у Восушці, відбулось безліч знакових подій на теренах краю, і сьогодні Козлів, без перебільшення, можна назвати одним із кращих на Тернопіллі. Зовсім недавно його визнавали населеним пунктом зразкового порядку і благоустрою у межах області. Окрасою селища є пам’ятник Тарасові Шевченкові, приміщення загальноосвітньої школи, дитсадка, адмінбудинок ОТГ, заклади культури, торгівлі та громадського харчування.
Нині тут проживає понад три тисячі осіб, результативно працюють компанія «Агропродсервіс Інвест» та спиртозавод. Капітальну модернізацію здійснюють і на цегельному заводі, тож невдовзі він отримає «друге дихання» і на основі новітніх технологій запрацює на повну потужність. Словом, селище живе, розвивається і впевнено дивиться у майбуття.
Під час ювілейних урочин голова об’єднаної територіальної громади Володимир Колісник з великою приємністю вручав почесні відзнаки односельцям, які докладають багато зусиль, аби селище-ювіляр було ще кращим і чепурнішим. Серед нагороджених – директор «Агропродсервіс Інвесту» Юрій Малюта. За його фінансової підтримки у Козлові реалізовано низку важливих соціальних проектів, викладено бруківку біля церкви та школи, і не тільки у Козлові та Дмухівцях, а й в інших населених пунктах, де його агрофірма орендує землю. Відчутно допомагає церковним громадам, навчальним і дошкільним закладам, та й до проведення цьогорічних ювілейних святкувань він доклався чи не найбільше – від обладнання сучасної сцени до запрошення професійних артистів і забезпечення виграшами для безпрограшної лотереї. Серед активних меценатів і директор ВАТ «Козлівський цегельний завод» Валерій Слободянюк.
Слова вдячності того дня заслужено лунали і на адресу сімнадцяти ветеранів АТО, неформальним лідером яких є Володимир Карпенко. Досить сказати, що ці хлопці за власні кошти у центрі селища висадили символічний сад із сімдесяти фруктових дерев. І це лише одна з багатьох хороших справ патріотично налаштованих і соціально активних захисників Вітчизни.
А ще під щирі оплески присутніх нагороди від селищного голови отримали колектив підприємства «Комунальник» під керівництвом Мирона Лисака, а також учасники відомого далеко за межами району народного самодіяльного колективу будинку культури. Почесні відзнаки здобули і ветерани культосвітньої ниви – директор будинку культури Надія Процик (з нагоди сорокарічної діяльності), Надія Пизяк, а також невтомна і діловита Віра Музика, в особі якої поєднані творчі начала сценариста, поета, композитора, дизайнера і художника.
До пізнього вечора у парку Національного відродження панував бадьорий настрій, працювали атракціони, торгові кіоски і розігрували безпрограшну лотерею, головними призами в якій були живі поросята і баранчики.
Увесь цей час зі сцени лунали задушевні пісні та іскрометні танці, які виконували учасники Козлівського будинку культури і клубу Дмухівців, аматори Покропивної, Слобідки і Таурова. Особливого мистецького колориту ювілейним урочинам додали виступи професійних митців – керівника популярного гурту «Світозари» Ігоря Яснюка та львівського соліста Романа Скорпіона, яких козлівчани вітали тривалими оплесками.
…Свято наближалося до фінішу і зі сцени знову лунали слова гімну селища, який свого часу козлівчанам подарували колишній учитель місцевої школи, автор книги про Козлів, світлої пам’яті Йосип Демкович та самодіяльний композитор Олег Стельмах:
«Де Восушка тече і гніздяться лелеки,
Серед щедрих ланів є красиве село.
Не одне покоління тут життя прожило,
П’ять століть, як у сні, вже пройшло…»
Мабуть, мине ще сотня літ, а нові покоління сільчан й надалі співатимуть ці чудові рядки і з вдячністю згадуватимуть тих, хто творить сьогоднішню історію Козлова і робить усе для того, аби їхнє селище стало найкращим в Україні.
Богдан БЕЗКОРОВАЙНИЙ
Фото Василя БАЛЮХА