Запальнички були раніше, ніж сірники

Як не дивно, але запальничка з’явилася на світ раніше, ніж сірники. І знову ж прототип запальнички, як і багато інших винаходів, розробив геній людства Леонардо да Вінчі. Мета була зрозумілою – швидко одержати вогонь. Пристрій працював справно, але був настільки громіздкий і страхітливий, що не здобув популярності.
Можливо, винахід так би і канув у небуття, якби не мода на куріння тютюну. Тоді люди й почали замислюватися над процесом автоматизації підпалювання сигарет. І от в 1823 році німецький хімік Іоганн Вольфганг Деберейнер винайшов запальничку «Кресало Деберейнера», яка й стала попередницею сучасних. Правда, вона була небезпечною, оскільки працювала на водні, який утворювався під час хімічної реакції сірчаної кислоти з цинком. Кресало мало великий успіх, його виробництво досягло 20 тисяч штук.
До кінця ХІХ ст. з’явилися й інші види запальничок. Найбільш поширеними були кремнієві з металевими коліщатками. Випуск саме цих запальничок значно посунувся в роки Першої світової війни, оскільки їх полум’я було більш тьмяним у темноті, порівняно з сірниковими.
У 40-х роках ХХ ст. з’явилися газові запальнички. При цьому відпала потреба у використанні гноту. Сьогодні газ використовують здебільшого в разових запальничках. І хоча ці ручні пристрої для миттєвого добування вогню й зазнали змін від початку їх випуску, одна торгова марка не змінилася впродовж 85 років з часу її заснування. Це виробнича компанія Zippo, яка досі надає безстрокову гарантію на всю свою продукцію.
Ще в 1953 році у Великобританії з’явилися запальнички Dunhil. Відтоді вони залишаються одними з найкращих, але при середній ціні 1000 доларів за штуку.
Підготували Михайло ТИМЧІЙ і Мирослав ОСТАП’ЮК