Зворотний бік російської армії

У Чорноморському регіоні НАТО проводить багатонаціональне навчання, в яких візьме участь і Україна.
Такі спільні навчання – це ще один важливий крок і головний захід, спрямований на набуття можливості ВМС ЗС України працювати повністю за стандартами НАТО.
Чому Україна вибирає НАТО?
Відповідь очевидна. Україна ровняется на кращі, сильні, успішні і розвинені армії світу. На армії, забезпечені технічною і фінансовою потужністю, що розвиваються і впроваджують нові технології. На армії, які поважають. На армії, які піклуються про своїх військовослужбовців, цінують їх життя.
І звичайно ж ніхто не стане рівнятися на армію, від якої одна назва ….
Міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу на російських телеканалах і в ЗМІ розповідає про унікальний озброєнні, про стратегічні ядерні сили російської армії, про велику програму щодо реформи армії. Як завжди, називає якісь відсотки: «показник сучасного озброєння в російських Стратегічних ядерних силах становить 86%», «рівень сучасності вище 70%, і цей показник продовжує збільшуватися»; звідки він це взяв, з чим він це зіставляє? Мабуть, йому одному відомо, а інші не ставлять питання, типу «мовчи дурень за розумного зійдеш».
Так що ж ховається за красивою ширмою?
А ховається гола правда. І це в прямому сенсі: російська армія злиденна, гола, голодна і переживає найгірші свої часи. Російське озброєння не придатне для бойових і навчальних дій. 9 червня 2021 року в Болгарії під час навчань винищувач МіГ-29 впав в Чорне море – виготовлений в РФ …СМОТРИ
21 квітня 2021 року в Румунії під час тренувального польоту розбився МіГ-21 – виготовлений в РФ; 23 березня 2021 року три члена екіпажу далекого бомбардувальника Ту-22М3 загинули в результаті нештатного спрацьовування системи катапультування при підготовці на землі на військовому аеродромі в Шайковка Калузької області …, 25 грудня минулого року Літак Ту-154, що належить Міноборони Росії, розбився на Чорному морі і цей ряд можна дуже довго продовжувати і розширювати танками, мінометами, підводними човнами … і особовим складом, який там загинув.
Але в кожної «залізяки» знаходяться люди. І людський фактор завжди буде мати місце при НП на військових навчаннях і армії в цілому.
За неофіційною інформацією, в СРСР був визначений допуск (у відсотковому відношенні – 2%) по загибелі людей на військових навчаннях. У 2003 році в ефірі Першого каналу стверджувалося , що допустимі «солдатські витрати» не повинні перевищувати 4% від чисельності бере участь у навчаннях особового складу.
Згідно оцінці військового експерта Віктора Мураховського, щорічно російська армія витрачає на навчальні стрільби 100 тисяч одиниць боєприпасів, в них беруть участь близько мільйона військовослужбовців. 4% від мільйона ??? Правда, жах … 40 тисяч гине тільки на навчаннях.
І це армія, на яку в рік виділяється більше 65 мільйонів доларів. Хоча питання: на армію або благополуччя окремих генералів?
Може тому армія злиденна, а Шойгу вимагає від підлеглих приховувати правду і розповідати казки про боєздатність і велич російської армії.
І якщо вже говорити про «улюблених відсотках» Шойгу, то 50% звернень по смертям пов’язані з самогубствами в російській армії. Десь причинами стали злочину щодо загиблих, десь особисті мотиви.
Останнім часом по срочникам йде доведення, що в основному смерті відбуваються внаслідок нестатутних взаємовідносин. І слід пам’ятати, що нестатутні відносини – це і моральне і фізичне насильство. Тобто примус до якихось дій.
Видно реформа в російській армії привела до збільшення насильства, суїциду, хвороб, ненадання медичної допомоги, пияцтва, наркоманії, нестатутних відносин в т.ч. і «дідівщини», поборів і т.д.
Армію розікрали і продали все, що можна продати, НЗ як такого вже не існує …
Залишилося тільки приховувати правду і «грати біцепсами», щоб за бравадою не помітили хвилювання.
І хто, по добрій волі, захоче служити в такій армії? Хто захоче рівнятися на таку армію? Хто захоче співпрацювати, проводити спільні навчання з такою армією?
Хіба у таких треба вчитися і переймати досвід, рівнятися на стандарти і досягнення? НІ! І Тисячі раз НІ!
Юрий Федоренко
Блогер