У Тернополі Зоряну Замкову більше знають як поетесу, котра вміє мережити словом. Та авторка поетичних збірок не менш талановито і вправно орудує голкою, спицями й гачком, створюючи унікальні плетені та вишиті моделі для себе, родини і друзів.
«Вишивання, плетіння для мене, насамперед, -творчість, тому й беруся за те, що додає життю барв і може надихати. Займаюся різним: за фахом – журналістикою, за покликанням – пишу поезію і малу прозу, за настроєм – вишиваю і плету спицями й гачком.
«В’яжу з семи років, тож стаж маю чималий… Свій перший шарф пам‘ятаю досі: він був таким тугим, що носити його було важко. Впродовж кількох десятиліть сплела стільки пуловерів, костюмів, суконь, болеро, пальт й іншого одягу, що й не злічити. Техніку вишивки хрестиком і гладдю теж опанувала давно. В дитинстві допомагала мамі вишивати модні тоді килими, серветки, рушники. Матуся підхвалювала мою роботу, а кажуть, що долю творить вчасна похвала… Я ж навчила рукоділлю свою доньку. Адже, передаючи вміння, ми зміцнюємо ту ниточку, завдяки якій продовжуємо зв’язок поколінь», – розпочала розмову Зоряна.
Майстриня каже, що рукоділля – це своєрідна “підсвідома психотерапія”, яка заспокоює нервову систему. Нещодавно в інтернеті Зоряна знайшла статтю про те, що вишивання, плетіння допомагає жінкам бути здоровими.
«Метушня міського життя не залишає місця для творчості. Рукоділля – процес нелогічний, спонтанний, його можна назвати справжнісінькою психотехнікою, він активує дрібну моторику, збалансовує гормональний фон в організмі. Невипадково останніми роками в Україні спостерігають підвищення інтересу до рукоділля. І це пояснюється на лише бажанням заощадити», – поділилася майстриня.
До слова, Зоряна розповіла, що медики рекомендують займатися рукоділлям у випадку, коли не вдається зачати дитину. Виявляється, навіть створили схему вишивки із зображенням трьох янголят, яку вважають помічником у справі дітонародження.
«До речі, недарма наші предки, вибираючи наречену, звертали увагу, чи вміє вона прясти, плести мережива, вишивати…
Роздумуючи про це, пригадую, коли мені було 5 років, бабця Лукерія показувала старенький ткацький верстат, який дід Лукіян змайстрував власноруч. А чого варті чудернацькі при стосунки! Наче бачу: рядна, дбайливо виткані працьовитими жінками моєї родини, павичів і півників на рушниках, піч і скриню, долівку глиняної хатини хутірця Помірки», – мрійливо поринула у спогади Зоряна…
«В‘язати спицями й гачком, вишивати – це і моє хобі, і відпочинок, і вияв індивідуальності. Вибираю нитки, модель виробу інтуїтивно. Коли беруся за якусь річ – не знаю, яким буде кінцевий результат. Візерунки майже не вигадую самостійно — їх таке розмаїття… Особливо подобаються японські журнали в‘язання – схеми в них чіткі, зрозумілі. А як їх застосувати, підкаже уява. Люблю експериментувати в плетінні не тільки з кольорами, а й поєднуючи різні за структурою нитки, однотонні речі плету зрідка. Процес чимось схожий на написання віршів — „вмикається” підсвідомість. Власне, тому я так люблю рукоділля: голова моя в цей час зайнята абсолютно іншими думками».
Також майстриня розповіла, що кілька тижнів тому мала фотосесію. З’ясувалося, жінка вже багато років публікує світлини власних в‘язаних моделей в журналах «Вяжем сами», «Вяжем сами мини» і «Вяжем крючком», які продають і в Україні, і за кордоном. Свої вироби рукодільниця ще не продавала – здебільшого створює речі для себе та членів сім‘ї, дарує родичам, друзям і знайомим. Долучалася до плетіння шапок, рукавиць, «гаражних розпродажів» виробів, коли в зимову хугу 2014 року наших хлопців на сході треба було гріти не тільки добрим словом…
Запитали ми у майстрині, що буде модним цього сезону.
«В’язані довгі сукні, короткі коктейльні і грайливі пляжні, повсякденні і ошатні. Правда, кольорова гамма не надто різноманітна: дизайнери одягу зі світовим ім‘ям на Fashion Week пропонують традиційні відтінки та їх поєднання у плетених спицями і гачком виробах. Прихильницям в’язаних суконь є чим порадувати себе і не відмовлятися від них навіть улітку!
Може, й серед моїх творчих доробків є щось необхідне та вартісне. Те, що вимережують мої руки та душа, осягнувши, увірувавши і відчувши серцем», – посміхаючись завершила нашу розмову чарівна Зоряна Замкова…
Зоряна ДЕРКАЧ
Leave a Reply