gazpostach

Вороги



Непримиренна боротьба між двома статечними чоловіками точиться роками. Обоє – з вищою освітою, непитущі, з вигляду пристойні люди. Але між ними коїться справжнє жахіття, й ані відстань, ані час не знижують градус взаємної нетерпимості. Доходило до того, що обох – закривавлених і непритомних – забирали дві карети «швидкої», й годі було збагнути, хто з них нападник, а хто – жертва…

«Він вкрав маму у моїх дітей»

Драма розпочалася у 2016 році. У, на перший погляд, цілком благополучній родині, яка проживала в одному з райцентрів нашої області, почалися негаразди. Подружжя, яке разом з початку дев’яностих і у якого вже доросла дочка й неповнолітній син, опинилося у справжній кризі. Дійшло до розлучення, яке ініціювала дружина. Чоловік активно, а почасти й агресивно (доходило до викликів поліції) заперечував проти розлучення. Втім, суд таки відбувся і вони перестали бути сім’єю. Згодом уже колишня дружина подала на аліменти.

Скажете, поширена життєйська ситуація й нічого аж надто  драматичного у ній немає. Звісно, але у цьому випадку розлучення було непростим. Жінка зійшлася з іншим, а екс-чоловік від того шаленів й за будь-яку ціну прагнув її повернути. Доходило до криміналу. Одного дня він з дочкою перестрів екс-дружину з новим обранцем у середмісті Тернополя. Ті попід ручку йшли собі, а батько з дочкою вистрибнули з машини й пішли у наступ. Екс-чоловік добряче надав супернику кулаками. Мимовільні очевидці бійки взялися їх розбороняти. А чоловік, ніби пояснюючи свою несамовитість, кричав: «Він вкрав у моїх дітей маму!».

За цим випадком завели кримінальне провадження, і чоловік опинився на лаві підсудних – за заподіяння легких тілесних ушкоджень. 240 годин громадських робіт – таке покарання призначили у Тернопільському міськрайонному суді. Навряд чи він жалкував про скоєне, бо йому вдалося «відвоювати» дружину. Вона таки повернулася, і знову зажили разом.

Суперник відразу ж знайшов нову пасію і жив з нею у цивільному шлюбі. Тож мексиканські пристрасті із кривавими розбірками мали б залишитися позаду. Тим більше, що обом чоловікам уже за п’ятдесят.

Відкушений палець

Але найстрашніше було попереду. Суперник (назвемо його Василь) скаржитиметься у правоохоронні органи, що не має спокою від Івана (так назвемо войовничого чоловіка). Мовляв, він переслідує його та нову обраницю, погрожує розправою. Василь навіть шукав захисту у журналістів, і на місцевому телебаченні показали сюжет про його поневіряння. Втім, це було тоді, коли у судовому порядку розглядали уже другий кримінальний факт стосовно взаємин чоловіків.

Цього разу – як у справжньому трилері: з калюжами крові, відкушеним пальцем, боротьбою до втрати свідомості… І знову ж таки винуватцем визнали Івана. Нещодавно у Тернопільському міськрайонному суді прозвучав для нього другий обвинувальний вирок, цього разу за трьома статтями Кримінального кодексу: заподіяння тілесних ушкоджень, погроза вбивством та незаконне проникнення у чуже житло.

Що трапилося? На суді Іван пояснював, що колишній суперник вів проти нього інформаційну війну. І коли у Фейсбуці з’явилася усіляка гидота про нього та його дружину із зазначенням їхньої адреси, номера телефону, дружина почала плакати: що про них говоритимуть люди. Іван був упевнений, що це – справа рук Василя. Відтак посеред ночі поїхав до нього додому. У вікнах світилося. У Фейсбуці Василь був онлайн. Мовляв, остання обставина додала рішучості, бо, може, саме у той момент суперник запускав чергову інформаційну «качку». Словом, він підійшов до квартири, аж врапт відчинилися двері і на нього накинувся Василь з металевою трубою. Почав його бити, а він лише захищався. У двобої ненароком поклав безіменного пальця у рот суперникові, а той відкусив фалангу. Активно нападала і пасія.

У викладі Василя – геть інший перебіг подій. За його словами, він очікував нападу, бо напередодні Іван погрожував, що прийде і його заріже. І загалом упродовж тривалого часу від Івана надходили усілякі погрози смс-повідомленнями. Суперник роздрукував ці тексти з телефона і подав поліції. Щоправда, згодом суд не взяв їх до уваги, оскільки досудове слідство не встановило, від кого саме надходили ці смс. Коли на екрані ноутбука він побачив, що камери відеоспостереження при вході у квартиру  похитнулися (відео спеціально встановив, щоб захищатися від переслідувача), сказав цивільній дружині: «Це напад» і рушив до дверей. Іван відразу на нього напав – бив металевою трубою, душив, пальцями витискав очі. Бризкав газовим балончиком, спробував вийняти пістолет і ніж, але господареві вдалося вибити зброю з рук. Боротьба тривала близько семи хвилин. Нападник сам відкусив собі фалангу пальця і тицяв нею у відкриту рану на голові Василя, щоб інфікувати її. Ось так… Ну, хіба вигадують сценаристи фільми жахів – реальність буває навіть страшнішою.

Усе завершилося приїздом поліції і двох карет «швидкої». Обох супротивників завезли в обласну лікарню. Цікаво, що справді на місці події був пістолет, а ще бінокль. Згодом обвинувачуваний стверджуватиме, що ці речі завжди носить з собою й тоді навіть не виймав їх з рюкзака.

Цього разу Івана засудили до двох років обмеження волі. А ще присудили сплатити потерпілому 50 тисяч гривень моральної та майже 7 тисяч матеріальної шкоди. Зважаючи на те, що обвинувачений не визнавав вину, та призначене судом нелегке покарання (обмеження волі – усе ж неволя), очевидно, буде подана апеляція. Тож вирок не набув законної сили, а отже, крапку не поставлено.

Що тут додати? Не закопавши сокиру війни, Іван наробив собі лиха. Але у кожного своє уявлення про чоловічу честь та захист своєї родини. Й скільки ми не говорили б про «цивілізовані способи вирішення спорів» є когорта відчайдухів, яких жодними законними обмеженнями чи покараннями не зупинити, якщо по їхній гідності потопталися.

Ольга КУШНЕРИК









Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*