Повідомити новину

Поширити:

Як відомо, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі й НАТО. Проект таких змін подав ще у вересні 2018 року Президент Петро Порошенко. Він був присутній у Верховній Раді й під час голосування. Рішення настільки важливе, що ми попросили голову облдержадміністрації Степана Барну прокоментувати його.
– По-перше, прийняті Верховною Радою доповнення до Конституції України, які закріпили курс нашої держави до Євросоюзу та НАТО, є конституційним закріпленням сподівань і прагнень більшості українського народу. Адже, як показують соціологічні дослідження, такими є переконання понад 50 відсотків опитаних жителів України. А в західних та центральних областях держави таку позицію підтримують від 60 до 90 відсотків респондентів.
По-друге, конституційне закріплення стратегічної мети України упереджує будь-які дії, спрямовані на радикальну зміну цього курсу. Бо, як стверджують авторитетні політичні експерти, навряд чи найближчими роками в Україні буде обрано такий склад Верховної Ради, який зміг би конституційною більшістю відмінити ці положення Основного Закону.
По-третє, конституційно закріплений курс нашої держави до Євросоюзу та НАТО має велике значення з точки зору спонукальності, насамперед, до організації нової якості роботи всіх гілок влади, до ефективного та прискореного здійснення реформ, до якісних змін усіх складових держави… Адже тепер є чітка мета, визначена Конституцією, до якої має прагнути все суспільство, і просування до неї має забезпечуватись конкретними діями  і в економіці, і в розбудові Збройних сил України, досягненні ними стандартів Альянсу, і в створенні європейських соціальних стандартів життя громадян, і в розвитку освіти, охорони здоров’я, і в поглибленні демократичних засад суспільства тощо. Переконаний, саме такі вимоги наших людей мають бути першочерговими в оцінюванні роботи українських політиків.
По-четверте, цим історичним рішенням Україна ще одним шлагбаумом навіки відгородилася від Російської імперії, незважаючи ні на що – ні на тягар війни та окупації, ні на важкі економічні втрати… Бо, дасть Бог, все це минеться, а визначальним, базовим залишається майбутнє України, майбутнє наших дітей, онуків, яке ми навіки пов’язуємо із цивілізованою Європою та світом, а не з дикою, «немитою», варварською Росією…