Повідомити новину

Поширити:
У цей понеділок, 13 грудня, Глави МЗС ЄС у Брюсселі ухвалили рішення щодо запровадження санкцій проти неофіційної російської ПВК «Вагнер». Західні країни мають всі підстави вважати, що Кремль використовує групу найманців, яка має тісні фінансові зв’язки з давнім другом президента Росії Володимира Путіна Євгеном Пригожиним як важелі впливу в міжнародних конфліктах. Євросоюз також ввів санкції щодо влади Малі, які будуть спрямовані на осіб, що співпрацюють з «групою Вагнера», заважаючи тим самим владі Франції забезпечувати порядок у країні.
Держсекретар США Ентоні Блінкен оприлюднив заяву, в якій говориться про те, що «Сполучені Штати вітають дії Європейського союзу щодо введення санкцій щодо підтримуваної Росією групи Вагнера та асоційованих із нею суб’єктів». «Ми вітаємо ЄС за відданість просуванню поваги до прав людини в світі а також за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України», – заявив американський дипломат про санкції ЄС.
Рада ЄС із закордонних справ назвала найманців відповідальними за порушення прав людини в Україні, Сирії, Лівії, Центральноафриканській республіці, Мозамбіку та Судані — йдеться про тортури та позасудові масові страти та вбивства. «Діяльність цієї групи є відображенням російської гібридної війни. Вони становлять загрозу і спричиняють нестабільність у низці країн світу», – заявив верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель.
Під санкції ЄС потрапили три енергетичні компанії «Євро Поліс», «Велада» та «Меркурій», які пов’язані з діяльністю ПВК «Вагнера». Серед осіб, проти яких запроваджено персональні санкції, є Дмитро Уткін, якого Євросоюз вважає засновником групи найманців, а також ймовірні командири ПВК Андрій Трошев, Андрій Богатов та Олександр Кузнєцов, яких особисто Володимир Путін приймав у Кремлі ще у 2017 році. До списку санкцій також увійшли Денис Харитонов і Сергій Щербаков, які були серед вагнерівців, затриманих в Білорусі у серпні цього року. Раніше Харитонов та Щербаков «засвітилися» на Донбасі і навіть збили український вертоліт. Крім того, ЄС запровадив санкції проти російського радника президента ЦАР Валерія Захарова.
Людям та компаніям із списку санкцій Євросоюз заморозив активи, заборонив переказ грошей та в’їзд на свою територію.
За останні роки ПВК «кухаря Путіна» Пригожина залишила за собою кривавий слід в багатьох країнах Африки. На офіційному сайті join-wagner.com, якого в принципі не може бути, бо «іхтамнєт», під гаслом «Ми зупинимо терор», приведена «географія подвигів» бойовиків групи «Вагнера». Сірія – 2500 найманців, Алжир – 1000, Лівія – 7000, Мавританія – 1000, Малі – 3000, Судан – 3000, ЦАР – 10000, Конго – 1000, Ангола – 2000, Мозамбік – 2000, Зімбабве – 1000, Ботсвана – 500, Мадагаскар – 2000, Венесуела – 2000. Це кількість діючих найманців. Резерв, готовий до участі у нових військових злочинах, оцінюється у 200000 осіб.
Незважаючи на широке висвітлення світовими ЗМІ злочинних дій російської ПВК та активну позицію по припиненню таких дій з боку Світової спцільноти, «Вагнерівці» і не думають припиняти свою «діяльність» в країнах Африки. Навпаки, вплив «неіснуючої» ПВК тільки посилюється та поширюється. Наприклад, у Центрально-Африканській Республіці, яка 1 грудня відзначила у присутності офіційних осіб День проголошення республіки, на фотографіях із урочистого параду у столичному Бангі у бійців спеціального призначення військової поліції місцеві блогери помітили дивні нашивки, що практично повторюють символіку «ПВК Вагнера». На чорному полі зображено стилізований череп у червоному колі. Важко зрозуміти, що означає поява у центральноафриканських військових символіки таємного російського формування. Можливо, «Вагнер» став приймати еліту центральноафриканської поліції та армії до своїх лав, або нашивки були придбані з ініціативи місцевого військового керівництва для демонстрації на параді, щоб наголосити на зв’язку з російською ПВК. Жодних коментарів з цього приводу в центральноафриканській пресі поки що немає.
Як би там не було, «чорні вагнерівці» демонструють свої нашивки на офіційному масовому заході у присутності високопосадовців та військових. Виникає питання, наскільки широко тягнеться російський вплив у ЦАР, якщо навіть перед вищими посадовими особами республіки, не ховаючись, проходить місцевий спецназ із символікою іноземного воєнізованого підрозділу на уніформі?!
В російському МЗС назвали санкції «істерією» і заявили про нелегітимність односторонніх обмежень з боку ЄС. Кремль як завжди відхрещується від «Вагнерівців» та заявляє, що найманство заборонено російським законодавством. При цьому президент Росії Володимир Путін говорив у грудні 2018 року, що «російські приватні військові підрядники мають право працювати і переслідувати свої інтереси в будь-якій точці світу, доки вони не порушують російські закони».
Жан-Ів Ле Дріан, Міністр закордонних справ Франції, – країни, за ініціативи якої були введені санкції, називає групу «Вагнера» «компанією російських найманців, які ведуть війну за довіреністю за рахунок Росії» і додає, що навіть якщо Росія це заперечує, вона нікого не обдурить».
Та чи зможуть економічні та персональні санкції зупинити найманців Кремля? Навряд чи Путін дослухається до тих сигналів, які «передає» йому демократичний світ. Сучасна влада Росії вже давно не звертає уваги на навколишню реальність і діє виключно в рамках своєї уяви, навіяної «імперською хворобою».