На Тернопільщині їли мед, співали й танцювали

Бджолярі з різних куточків не лише Тернопільщини, а й України, та що там, світу, зібралися у Великих Гаях на веселому, гучному, урочистому ІІІ Міжнародному  етнофестивалі «Медове Тернопілля», що відбулося у неділю, 25 липня, у мальовничому селі Великі Гаї.
На гостей свята чекали чимало веселих розваг. Люди мали змогу покуштувати та придбати медові смаколики, послухати цікавий концерт, та й, зрештою, погарцювати під українську музику. Організатори фестивалю подбали про те, щоб нікому із присутніх не було сумно.
Певна річ, для відвідувачів свята головним була забава, а ось для пасічників – можливість повчитися новому, перейняти досвід. Тож поки гості розважалися, бджолярі проводили професійний форум, під час якого обговорювали найбільш актуальні проблеми бджільництва, новинки, цікавинки тощо. Варто сказати, що на фестиваль прибули гості із далекої Молдови, вони розповідали як ведеться пасічникам у їхній країні.
На фестиваль приїхали більше півтора сотні пасічників, котрі уже десятиліттями займаються цією вкрай важливою справою. Серед них був знаний на Тернопільщині бджоляр Омелян Мандзюк. Чоловік каже, такі фестивалі вкрай необхідні, щоб пояснювати людям, що немає у світі нічого кориснішого за мед.
«Я займаюся бджолярством з юної молодості, тому знаю про це ремесло дуже багато. Відтак з впевненістю можу сказати, що бджоли вкрай важливі для людства, впевнений – якщо загинуть бджоли, то загинуть й люди. Пасічника можна впевнено назвати рятівником світу.
Бджолярство в нашій країні дуже розвинене, головне – його підтримувати. Я б узагалі ввів закон, щоб за кожну бджолу, що загинула, відповіла та людина, котра її отруїла», – емоційно заявив чоловік.
До слова пан Омелян розповів, що за всі роки не продав жодної літри меду, все роздає, дарує. Піклується про пенсіонерів, намагається тим, кого знає подарувати смаколик. А також вже неодноразово передавав бідон меду для військових на схід. Каже, от кому, кому, а тим хлопчикам треба міцне здоров’я.
Омелян Плекей, товариш пана Мандзюка, розповів, що займається бджолярством уже 30 років, відколи вийшов на пенсію. Каже за ці роки побував на пасіках по всьому світу: в Італії, Франції, Канаді тощо. Побачив як там дбайливо ставляться до бджолярства.
«Я вважаю, що бджоли рятують людство і природу. Таких корисних вітамінів, мікроелементів, які є в меді, немає в жодному продуктів, в жодних ліках. У мене є тридцять бджолиних сімей. Видобуваю мед для себе, сусідів та родини», –  каже чоловік.
Приїхали на фестиваль  і знані бджолярі – сімейство Наталя та Ігоря Потурай. Мешкає родина у Великих Бірках, а ось їхня пасіка знаходиться у Підгаєцькому районі.
«Ми довго обирали місце для наших бджілок. І зрештою знайшли – на хуторі, подалі від людей. Там є  мальовничий ліс, поля. Тож наші бджоли оточені мальовничою природою. Біля нас є фермерські поля, однак ми завжди знаходимо з підприємцями спільну мову, вони попереджають нас про обробіток полів, тому з мором бджіл, хвала Богу, труднощів немає.
У нас пасіка – 150 вуликів. Ми доглядаємо за ними разом з чоловіком. Вивозимо наших бджілок на ріпак, соняшник, гречку, дбаємо, щоб вони могли посмакувати різними квіточками. Тож маємо  різні сорти меду. Збираємо пилок, пергу, робимо настоянки прополісу, воскової молі ну і, звісно, сам мед від бджілок», – поділилася жінка.
Пані Наталя може годинами розповідати про надзвичайну користь меду. А ще розповіла, що таке перга.
«Бджілки приносять з полів пилок, нектар. У вулику відбувається така собі ферментація цих продуктів,  у результаті якої виходить перга.. І саме нею бджілки годують свої діток. Це на 100% природній продукт, який повністю засвоюється в людському організмі, кориснішого немає у світі, до слова вона майже ніколи не викликає алергічних реакцій, на відміну від пилка», – розповіли пасічниця.
Оксана Пастущин з  села Козівка, представниця сімейної пасіки «Медові роси» розповіла, що зараз основна частина їхніх бджолиних сімей знаходиться на розторопші у Бучацькому районі, решта – в селі. Жінка поділилася, що окрім поширених медових продуктів, вони виробляють ще й воскові свічки різних форм, заливають горішки з медом, котрі є надзвичайно смачними і не менш корисними.
«Ми вже втретє на фестивалі. Такі свята потрібні як для самих пасічників, адже у нас є можливість популяризувати, реалізувати свою продукцію, донести до людей культуру споживання меду, розповідати про його користь, так і для людей, котрі мають можливість не лише повеселитися, а й придбати надзвичайно корисні смаколики, котрі принесуть як задоволення, так і здоров’я», – розповіла жінка.
«Відбувся найграндіозніший етнофестиваль у Великогаївській громаді – “Медове Тернопілля”. Найперше хочу висловити щиру подяку співорганізтору та генеральному партнеру дійства – сім’ї Наталії та Юрія Березовських за ініціативу проведення етнофестивалю, сприяння пропагування галузі бджільництва, навчання краян культурі споживання натурального меду, налагодження та розширення зв’язків між пасічниками.
Висловлюю щирі слова вдячності настоятелю Церкви Пресвятого серця Господнього о. Володимиру та священикам Великогаївської громади, усім організаторам, колективам Великогаївської громади, солістам, ведучим, усім керівникам комунальних закладів культури, Молодіжній раді та ГО “Поштовх Вперед”, відділу культури за невтомну працю при підготовці та проведенні етнофестивалю! Дякую працівникам КП “ГРОМАДА-СЕРВІС” за проведений благоустрій.
Окрема подяка усім колективам сусідніх громад: Підгородняньській ТГ та Байковецькій ТГ за професійне виконання художніх номерів!
Незабутні враження подарували усім глядачам Івано-Франківський національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю “ГУЦУЛІЯ”, квартет “Акорд”, Заслужені артисти України – Василь Хлистун та Павло Доскоч, музичний гурт VILNI», – сказав голова Великогаївської ОТГ Олег Кохман.
До пізнього вечора забавлялися на фестивалі, їли мед, пили наливку, сміялися, танцювали та набиралися здоров’я.
Зоряна ДЕРКАЧ