gazpostach

ФАРИНОВІ МЕДИТАЦІЇ-РОЗМИСЛИ



У творчому бекґраунді знаного письменника з Тернопілля Ігоря Фарини, як і належить майстру Слова, – поетичні і прозові твори, статті, есеї, рецензії, переклади, поеми, повісті, роман, пісні, етюди, радіоп’єси, пародії. Повний джентльменський набір справжнього літератора!

Останні роки плідно працює як літературний критик. Його розлогі рецензії щораз з’являються на шпальтах вітчизняних журналів і престижних письменницьких часописів «Літературна Україна» та «Українська літературна газета». Жодне нове цікаве видання не залишиться поза його увагою, він залюбки й щиро підтримає початківця й підбадьорить маститого автора.

З іменем Ігоря Фарини у мене асоціюється увесь творчий простір Тернопільської області. Достоту як Мирослав Лазарук – з Буковиною, Олександр Гаврош – із Закарпаттям, Любомир Михайлів і Світлана Бреславська – з Прикарпаттям, Віктор Мазаний – з Рівненщиною, Петро Маліш – з Поділлям чи Василь Герасим’юк – з Києвом.

Так от, містечко Шумськ, Тернопіллля. Тут живе і працює мій добрий знайомець ще з часів навчання у Франковому вузі Ігор Фарина. Харизматичний спудей, який вражав однолітків своїми віршами на засіданнях літературного об’єднання «Франкова кузня».

З Шумська до моєї оселі залетіла бандероль з новою книгою Ігоря Фарини «Наближення» (Житомир, вид. О.О.Євенок, 2020, 128 с.).

Вибрані рецензії останніх років – зібрано лише деякі з літературно-критичних розмислів. Як зазначено в анотації, превалює особистісний погляд людини на книги, а за тим індивідуалізмом – спроби автора винести за дужки власного світосприйняття ті узагальнення, які цікавлять усіх.

Чи вдалося автору повною мірою вдовольнити очікування читача? Прочитайте збірник і дізнаєтесь! Однак одні лише назви рецензій заінтригують: «Балада про двоєдине дзеркало», «Єдність дорослого і дитячого думань», «Метелики серця справляють Різдво», «Припадання до рідності»… Під прицілом автора опинилися нові книги Богдана Андрусяка, Геннадія Щипківського, Богдана Томенчука, Романа Кракалії, Богдана Смоляка, Ігоря Гургули, Василя Кузана, Жанни Юзви та ін..

Під олівцем рецензента – мов під скальпелем хірурга. Фарина препарує тексти без травматичної трепанації, як досвідчений фахівець уникає больових точок, не практикує кровопускання (хоча ця процедура украй необхідна багатьом графоманам!)

Для чого потрібне НАБЛИЖЕННЯ? Щоб відрегулювати оптику й побачити нові смисли і наративи.

Щоб не проґавити справжнє явище. Щоб у малому побачити велике.

Щоб за машкарою словоблуддя розгледіти симулякр.

В українському дискурсі слово «рецензія» має неоднозначну конотацію.

– А, знову компліментарність! – розчаровано зітхають одні.

– О, та розіпни його, розчахни! – вимагають від рецензента інші.

Ігор Фарина як літературний критик тримається власного берега й не відволікається на скороминущі забаганки укрсучліту.

Щоб написати вартісний контент, автор повинен проникнути всередину власних візій, зануритися в емоції, щоб розумом осягнути світу глибину. Це ще називають медитацією, себто перехід в астральне тіло. Читаючи цю та інші книги Фарини, можемо відчути, з яких космічних сфер черпає автор непроминальні цінності. Богдан Дячишин додав би: «Співпраця з Божими намірами — найвище щастя!»

Усією своєю творчістю він зумів сказати своє, не казане ніким (за Євгеном Плужником)…

Інакше Ігор Фарина не увійшов би до ТОП-10 кращих літераторів Всеукраїнського літературного конкурсу «Крилатий лев».

Маємо повітати літературного критика з напрочуд цікавим збірником рецензій- розмислів «Наближення», Він ще трохи наблизив нас до розгадки найвеличнішої таїни літературного космосу – народження Слова.

Олександр МАСЛЯНИК,

Львів

 









Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*