Дива зцілення в Улашківцях тривають і досі…

 
Колись сюди на прощу приходили сотні тисяч прочан. Цьогоріч 28 липня, у свято рівноапостольного Володимира та з нагоди 1030-річчя хрещення Русі–України отці василіяни запрошують взяти участь у прощі до чудотворних ікон – Улашківської Матері Божої та святого Івана Хрестителя, щоб спільно помолитися за мир і спокій в Україні.
Історія ікони
За переказами, у 1315 р. в Улашківці прибули монахи. Місцевість з чарівними краєвидами настільки їм сподобалася, що вони вирішили оселитися тут у печерах, де й продовжили чернече життя. Вже тоді вони зберігали ікону Матері Божої і святого Івана Хрестителя, хоча початки історії Улашківської чудотворної ікони Богородиці сягають другої половини 17 ст. Зберігали  її в храмі Різдва Божої Матері. Свідчення про чуда, про порятунок від спустошливих набігів ординців містилися у монастирському літописі від 1678 року.
У 1738 р. збудовано приміщення монастиря. 1740 року російське військо пограбувало його, а ігумена Йосифа Брилинського відправили на заслання. Тоді й зникла ікона, але восени 1675 р. знову повернулася в обитель за ігумена о. Леона Подсонського. Тоді родина Раціборських передала в храм чудотворну ікону Найсвятішої Діви Марії.
Монастир і парафія мають статус відпустового місця. У 17–18 ст. сюди на прощу на свято Різдва Івана Хрестителя приходили десятки тисяч прочан з різних куточків України. Дуже шкода, що з часом багато паломників забули про це святе місце. Від 1737 р. тут також відбувалися Богородичні відпусти, які надавав митрополит Атанасій Шептицький. 1774 року для чудотворної ікони Богородиці було виготовлено срібні позолочені шати.
У 1866 р. завершили будівництво нової кам’яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці. До неї перенесли чудотворну ікону. Улашківська монастирська обитель стала одним з найбільших відпустових місць Галицького Поділля. 1901 року вийшли з друку іконки Улашківської Пресвятої Богородиці з написом «1565 рік».
Після 1946 р. комуністична влада монастир закрила, а монахів вислала на заслання, з якого повернувся лише о. Мар’ян Лютак, який проводив підпільні Богослужіння у селах Чортківщини. Багато літніх людей ще дотепер свято бережуть пам’ять про свого душпастиря. До речі, похорон священика перетворився на своєрідну маніфестацію. За радянської влади через те, що чернеча обитель була зруйнована, а монастирська церква перебувала у вкрай занедбаному стані, чудотворну ікону Пресвятої Богородиці помістили в Улашківській парафіяльній церкві. У 1990 р. до монастиря повернулися ченці.
У храмі, крім чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Улашківської, є чудотворна ікона Предтечі Івана Хрестителя та його мощі, а також мощі Йосафата Кунцевича.
У жовтні 2008 р. Апостольська пенітенціарія надала привілей особливої ласки Папського повного відпусту та надала храмові Різдва Божої Матері статусу базиліки, і він отримав споріднену духовну єдність з Папською базилікою Святої Марії Більшої – однією з чотирьох резиденцій Папи Римського.
На території парафії є напівзруйнований печерний монастир і Хресна дорога.
Монастирські записи зберегли для нащадків свідчення про десятки чудес. Так, дівчина Анастасія з села Свірковці прозріла після 12 років сліпоти на одне око одразу ж під час молитви перед іконою Богородиці; Іван Мельничук із села Зеньковці зміг стати на ноги, коли склав пожертву перед цією іконою. Подібним чином оздоровилися від хвороби ніг Іван та Анастасія Маконнічуки у 18 ст., від сліпоти – Параска Бартнічка з Улашківців, від болю у голові – Маріанна Ольшевська, від тяжкої хвороби –Тереса Беньковська з Янова.
А от біля ікони святого Івана Хрестителя багато людей були звільнені від одержимості.
Подібних фактів в Улашківцях можуть розповісти багато. Бо чудесні зцілення відбуваються й досі, тому кожен у цьому місці може стати свідком дива.
Чим ще цікаві Улашківці?
Варто зазначити, що під час прощі в Улашківцях можна відвідати церкву Собору Пресвятої Богородиці, у якій зберігаються мощі св. Пантелеймона Цілителя. Храм також славиться своїм професійним хором.
Раніше з боку монастиря у скелі стояла фігура св. Івана Хрестителя, з-під якої било джерело. У 1856 р. ігумен о. Ігнатій Нагурський за власний кошт поставив кам’яний хрест на її місці. Він, хоча дещо пошкоджений, зберігся до наших днів. Неподалік витікають потужні джерела, «жива» вода яких, як запевняють прочани, помічна від хвороб очей, тому під час відпусту сюди завжди велика черга.
А ще Улашківці були відомі своїм величезним ярмарком. 14 червня 1816 р. У Галицькому намісництві прийняли рішення про перенесення зі Снятина в Улашківці проведення великого ярмарку, який щорічно тривав з 24 червня по 6 липня. В Історико-мемуарному збірнику Чортківської округи описано: «Улашківський ярмарок тривав два тижні: тиждень перед празником і тиждень після… З’їжджалися мешканці з багатьох навколишніх повітів, з-поза Дністра, з Покуття, так що впродовж ярмарку бувало постійно до 100 тисяч народу, що забезпечували тут себе потрібними в господарстві речами на цілий рік… Приїжджали сюди навіть з Азії. Приїздив сюди український театр «Руської бесіди», а також і жидівський. Як глянути з монастирської гори на ярмаркову площу, що займала багато сотень моргів, то видно було море голів і чути тільки суцільний шум».
Про цей славнозвісний величавий ярмарок згадує у своїх спогадах письменник Богдан Лепкий. До речі, лауреат нобелівської премії, уродженець Бучача Шмуель Йосеф Агнон написав свій перший літературний твір, коли сумував, очікуючи батька з улашківського ярмарку.
Є в селі під горою два камені – вищий і нижчий, про які розповідають цікаву легенду, начебто це – закохані, яких прокляла матір, і вони перетворилися на каміння.
А ще поблизу Улашківців є лісовий заказник загальнодержавного значення «Дача Галілея», де під охороною перебуває унікальний високопродуктивний масив дубових лісів. Ймовірно, що певну частину «Галілеї» було створено штучно у 16–17 століттях. Якщо версія справедлива, то цей ліс є зразком найдавнішого та найуспішнішого досвіду штучного лісорозведення в Україні. 
Розпорядок прощі
19:00 – дев’ятниця до Матері Божої, прославленої в Улашківцях;
20:00 – Хресна Дорога;
22:00 – перекушування;
22:30 – молебень до Матері Божої;
23:30 – Свята Літургія;
00:30 – освячення води біля джерела, молитви за зцілення, мирування, благословення мощами, уділення повного відпусту.
 
Підготував Віктор КУЛИК