Повідомити новину

Поширити:

Для жителів України електроенергія коштує лише 3,68 євроцента за кіловат-годину, а найдорожча в Європі електрика – у данців: у Копенгагені побутові споживачі платять по 31,17 євроцента. Це майже у 8,5 раза більше, ніж в Україні.
Вартість електроенергії для побутових споживачів у Києві у січні 2019 року становила 3,68 євроцента за кВт-год, ця ціна – найнижча серед столичних міст Європи, згідно з даними, оприлюдненими дослідниками фінської компанії MEKH and VaasaETT.
Але не тільки в Данії зависока ціна на електроенергію. До прикладу, в Німеччині споживачі за кожну кіловат-годину сплачують 30,69 євроцента. Навіть у сонячній Іспанії домогосподарства змушені викладати 25,18 євроцента. Середня ж вартість електрики для всіх столиць Європи становить 17,93, а серед столиць країн Євросоюзу – 19,07 євроцента.
Тарифи на електроенергію для промисловості і населення в Україні встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Позиція НКРЕКП полягає в тому, що населення має платити за фіксованими низькими тарифами, а промисловість – за ринковими. Для цього запровадили формулу «Роттердам плюс». Глава відомства
Оксана Кривенко заявляла, що формула «Роттердам плюс» стримує зростання, а економія сягнула 40 млрд грн.
Звичайно, власникам великих підприємств така формула не подобається. Вони також хочуть низькі тарифи за рахунок українського бюджету. Тож НКРЕКП мало не щодня критикують підконтрольні великому бізнесу телеканали та політики.
З ними не погоджуються енергетики. Вони переконані, що великі підприємства, які продають продукцію на експорт за світовими цінами, мають платити за електроенергію ринкову ціну. Це знижує надприбутки, але дає змогу стримувати зростання тарифів для населення. До речі, вартість електроенергії для населення є стабільною вже два роки — з березня 2017 року. Для порівняння: вартість природного газу для громадян за цей період підвищилась у 2,4 раза.
А ще формула «Роттердам плюс» дала можливість покласти край встановленню тарифів у “ручному режимі”, коли все залежало від волі того або іншого чиновника. Є формула — є чесний та об’єктивний розрахунок тарифу.
Цікаво, що формула «Роттердам плюс» схвалюють європейці.
Запровадження чіткої методики формування тарифів для промисловості є частиною міжнародних зобов’язань України в рамках договору про асоціацію з ЄС. Минулого року був оприлюднений звіт Європейської асоціації вугілля та лігніту EURACOAL, в якому формулу визнали економічно обгрунтованою. В ній використовується принцип імпортного паритету, аналогічний до того, який діє у Великобританії, Німеччині, а також в Китаї.
Чи вдасться Україні повторити китайське економічне диво, сказати важко, однак на енергетичній безпеці вплив реалізованих реформ уже став відчутним. Українці вже забули про віялові відключення 2014-2015 років, електростанції вдосталь забезпечені дефіцитним ще донедавна вугіллям. Відчутний поштовх отримала і вугледобувна галузь. Адже ринкова ціна на енергетичне вугілля зменшує потребу в бюджетних дотаціях для державних шахт. Це означає, що мільярди гривень вивільняються для реалізації важливих соціальних програм, втілення яких дасть змогу підвищити рівень життя найбільш вразливих верств населення.
Не менш важливо й те, що збільшення власного видобутку вугілля — найкоротший шлях до підвищення енергетичної безпеки України.
 

Олександр ГОНТАР