Повідомити новину

Поширити:

Слава Україні! Ранок у Чернігові почався з вибухів. Власне, й вечір тихим не був, і ніч тривожна. Все більше руйнувань, а найстрашніше – більше жертв мирних жителів. Тривожні вісті надходять з атомних станцій. Бісить млявість світу. Якщо не все українське небо, то станції ж захистити можна. Це ж і ваша безпека! Всі бояться придуркуватого карлика… Як жаль Чернігова! Розстрілюють його нелюди із землі й неба. У нас поки все ціле й світло є. І як завжди, вранці худоба голодна. Доки є чим, годуватиму. Котики, собаки, пташки не винні. Відчиняться магазини, піду щось захисникам куплю. У нас сякі-такі продукти є. Сили всім і духу. Не панікуймо. Сьогодні головне – бути разом. Ми – єдині і сильні. Вистоїмо й переможемо!
Зігріваймо один одного бодай вірою і словом. Я – вірю в перемогу. Сподіваюся, і ви!

Слово – куля
Нелюди у березні вмирають.
Березню, прошу, не підведи!
Хай кремлівські фюрери здихають
В гніві всенародної хули.
Ми ще кремль і зорі їх бісівські
Потовчем, неначе в ступі мак.
І під ноги стяги їх ординські
Кинем світу. Кожен з нас – козак.
Ми ж бо – сила! Ще покозакуєм.
Згинь вовіки-вічнії, орда!
А сьогодні слово моє – куля –
Цілиться у серце гнидозла.
Микола БУДЛЯНСЬКИЙ