Олімпіада: чи усміхнеться нам сонце в Японії?

Ще до старту Олімпіади “відзначилися” організатори, які провели на карті лінію кордону між Україною і Кримом. І лише після втручання українського МЗС помилку (з вибаченнями) було виправлено.
Церемонія відкриття, як іноді здавалося, проходила десь на місячній поверхні – саме таке відчуття навіювали порожні (за винятком офіційних представників) трибуни Олімпійського стадіону столиці Японії. За таких умов спортсменам доведеться й змагатися. Дійство несло в собі як японські національні нотки,  так і вельми актуальні нині мотиви вимушеної ізоляції спортсменів в умовах пандемії COVID-19. Зовсім незайве нагадування – попри драконівські запобіжні заходи, що здійснюються з японською педантичністю, доводилося чути, серед персоналу і мешканців олімпійського селища виявлено вже близько 10 випадків захворювання.
Нашу країну на XXXII літній Олімпіаді представляють 158 спортсменів, які виступлять у 25 видах програми. Аналітики пророкують Україні 15 місце в загальному заліку й очікують, що наші атлети здобудуть в Токіо 7 золотих нагород, 7 срібних і 8 бронзових. Серед головних претендентів на медалі – дзюдоїстка Дар’я Білодід, стрибунка у висоту Ярослава Магучіх, боксер Олександр Хижняк. Білодід уже виправдала сподівання, здобувши “бронзу” в змаганнях дзюдоїсток в категорії до 48 кг. Це перша медаль Олімпіад в спортивній історії України в жіночому дзюдо – раніше медалі в цьому виді Україні приносили лише чоловіки: причетний до Тернополя Роман Гонтюк (“срібло” в Афінах-2004 і “бронза” в Пекіні-2008) і Руслан Мішуренко (“бронза” в Сіднеї-2000).
Всього на Олімпіаді Дар’я провела чотири поєдинки. На її рахунку три перемоги і одна поразка – в півфіналі від представниці Японії Фуну Тонакі. Остання, до речі, тішилися цим недовго: в фіналі несподівано поступилася суперниці з Косово. А у “бронзовому” фіналі Білодід здолала представницю Ізраїлю.
Бронзова медаль дзюдоїстки Д. Білодід недовго почувалася самотньою в скарбничці збірної України – вже наступного дня їй склала товариство аналогічна за цінністю нагорода фехтувальника Ігоря Рейзліна, котрий виборов свою “бронзу” в індивідуальних змаганнях шпажистів. 37-річний шпажист змусив з напруженням спостерігати за перипетіями півфінального і фінальних поєдинків, до яких він йшов, нанизуючи на свою шпагу одного суперника за іншим. Спершу – швейцарця Стефена (15:11), потім – його співвітчизника Хейнцера (15:12), відтак у чвертьфіналі  під гарячу руку Ігоря потрапив трохи впертіший єгиптянин Ельсаєд (15:13). В півфіналі проти француза Каннона, за спиною якого – історичні традиції дуелей на шпагах його співвітчизників-мушкетерів, перемогти не вдалося (10:15), зате  поєдинок за 3-є місце з італійцем Сантареллі українець провів тактично майже бездоганно. Після програної першої третини двобою він зміг мобілізуватися і здобути таку бажану для себе і всіх нас перемогу – 15:12. Як і у випадку з Д. Білодід, це – перша наша олімпійська відзнака в цьому виді.
Дострілялися до “бронзи”
Потроху починаємо звикати до бронзуватих тонів виступів українських спортсменів на Олімпіаді в Токіо. Третю “бронзу” нам принесли змагання у кульовій стрільбі з пневматичного пістолета на 10 метрів в міксті. Українська пара Олена Костевич і Олег Омельчук  здолала представників Сербії (16:12) і завоювала третє місце. Варто зазначити, що українці мали шанс поборотися і за “золото”. Для того було потрібно, щоб у протистоянні зі збірною  РОК (Російського олімпійського комітету – саме під такою назвою, завдяки допінговим хитрощам своїх спортсменів, росіяни виступають на ОІ-2020) О. Омельчук останнім пострілом влучив у “десятку”. На жаль, Олегу зробити це не вдалося, і за додатковими показниками представники РОК обійшли українців та вийшли у фінал – щоб поступитися у ньому китайцям. А у поєдинку за 3-є місце українці доволі успішно стартували і лідирували з рахунком 6:2, але потім сербам вдалося переламати ситуацію на свою користь – 6:8. Втім в кінцівці двобою нерви в української пари виявилися міцнішими, стріляли Олена і Олег значно влучніше і завоювали бронзові медалі.
В медальному заліку Україна з трьома “бронзами” ділить 42-е місце з Казахстаном і (подумати тільки) Німеччиною.
Натомість шаблістка Ольга Харлак, яка приїхала до столиці Японії в статусі однієї з фавориток змагань, сенсаційно поступилася в першому ж поєдинку. У 1/16 фіналу 30-річна уродженка Миколаєва зустрічалася з маловідомою китаянкою Ян Хенью, яка не має за своїми плечима жодної перемоги на якомусь важливому турнірі, та поступилася їй – 12:15. Цього разу збірна не змогла кваліфікуватися у командний олімпійський турнір, тож Харлан припиняє участь у змаганнях. Уперше в кар’єрі вона повертається з Олімпіади без медалі.
До того ж, крім власного престижу і честі країни, спортсменам є за що змагатися і в більш, так би мовити, відчутному на дотик вигляді. За виграну золоту нагороду спортсмен отримає суму 125 тисяч доларів, за “срібло” – 80 тис., “бронзу” – 55 тис. (ймовірно, у гривневому еквіваленті). Важливо, однак, щоб наші спортсмені не займалися цією конвертацією ще до того, як зійдуть на п’єдестал…
 Тернопільська шпажистка Олена Кривицька поступилася полячці
Олена Кривицька першою зі складу збірної України з фехтування розпочала виступи на Олімпійських іграх. Вона була єдиною представницею України у жіночій шпазі. Однак здобути медаль Олена Кривицька не змогла. Спортсменка поступилася полячці Ренате Еугеніуш Кнапік-Міазга. Відтак, Олена покинула змагання за підсумками першого раунду – поразка з рахунком 8:15. Щоправда, Олена Кривицька представляла не Файне місто, де тренувалася тривалий час, а Київ. Нагадаємо, що Тернопільщину на змаганнях представлятиме лише одна спортсменка – бігунка Наталія Стребкова.
Ігор ДУДА