Знайдено фрагмент ризи Зарваницької ікони Розп’яття Ісуса Христа

Нещодавно мистецькі кола Прикарпаття та України загалом сколихнула сенсаційна звістка: знайдено фрагмент ризи втраченої Зарваницької ікони Розп’яття Ісуса Христа. Слід реліквії загубився у 40-х роках минулого століття. Саме тоді небайдужі українці намагалися сховати її від радянської влади. Нагадаємо, що у 1946 р. храм закрили комуністи, а приміщення використовували як склад. Історія із втраченою іконою, на перший погляд, може здатися неймовірною: понад 70 років про оригінал не було жодних згадок, аж раптом в Івано-Франківську дивовижним чином з’являється елемент ризи – розкішний оклад ікони, виготовлений зі срібла, та ще й із позолотою.
Як повідомляє журнал «Місто», знайшов реліквію тернополянин Віктор Чернов, котрий останні кілька років мешкає в Івано-Франківську. Чоловік часто буває у Зарваниці, звідки родом його бабуся з дідусем та батьки. 20 років тому, будучи хлопчаком, він знайшов фрагмент ризи ікони Розп’яття Ісуса Христа на руїнах однієї з хат у Зарваниці.
Зібравши достатньо матеріалів, Віктор Чернов розмірковував, куди ж звернутися зі своєю знахідкою. Біля франківської ратуші частенько бачив афішу «Врятуймо скарби разом!». Як пізніше довідався, це – проект, що передбачає реставрацію та відновлення старовинних сакральних творів. Познайомився з автором ідеї, завідувачем відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерієм Твердохлібом. Той знахідкою дуже зацікавився.
Пошуки оригіналу ікони та фрагментів окладу дослідники планують продовжити. Певні, що саме нині риза з’явилася невипадково. Адже в найскладніші періоди історії такі реліквії мали символічне значення.
– Для нас це був великий сюрприз та відкриття. А для всієї країни – це унікальна знахідка, – каже Валерій Твердохліб. – Оскільки в часи, коли країна веде війну, знайдення цих святинь є дуже знаковим. Такі речі завжди піднімали дух нації. Тим паче, загублена ікона Розп’яття Ісуса Христа мала дуже цікаву історію. Вона об’єднувала українців, поляків, вірмен.
Нині знайдену святиню готують до експозиції.
На основі давніх грамот та усної словесності історія цієї ікони є такою. В 1740-му сталося так, що один побожний і багатий господар Зарваниці, Стефан Рисан, виїхав волами літньою порою на свою сіножать. Змучений, задрімав на возі. Коли ж прокинувся, перед очима у нього щось ясніло з неба. Його воли стояли на колінах, а в повітрі, невисоко над землю, висіла ікона розп’ятого Спасителя, осяяна небесним блиском. Наступного дня священики з великою процесією пішли до місця об’явлення ікони Розп’ятого Спасителя. Диво. Ікона там же і так само сяяла величавим блиском. Священики взяли її на руки і з процесією урочисто перенесли ікону до дерев’яної церкви.
В 1742-му митрополит Атанасій Шептицький приїхав до Зарваниці, щоб розслідувати це з’явлення. Пізніше він коронував ікону срібною короною, клякнув перед нею і мовив, ним же складену, молитву. Варто зауважити, що чудотворну Зарваницьку ікону Богоматері короновано пізніше – у 1867 році. У 1754-му згоріла дерев’яна церква, але ікона залишилася неушкодженою. Того ж року була відбудована інша церква – Святої Тройці, і до неї перенесли обидві ікони.
Прочани ходили в Зарваницю до ікони Розп’яття навіть частіше, ніж до Богородичної ікони, і твердили про багато чудес, здійснених за її посередництвом. Проте після Другої світової образ зник, залишивши по собі копію, яка перебуває у церкві Пресвятої Трійці та Покрови Пресвятої Богородиці.