Згода будує дім, а коровай – сім’ю

З давніх-давен український народ глибоко шанував хліб. Наші предки відводили йому головне місце у обрядах, традиціях, звичаях і свято вірили в те, що хліб – усьому голова. Напевне тому про нього складено багато прислів’їв, хлібороби – завжди в пошані і жодні важливі події в житті не обходяться без хлібини. Особливо красивим є весільний коровай. І до тепер він є на таких святкуваннях постійним і бажаним гостем.

Жителька с. Кам’янки Підволочиського району, Ольга Пошелюзна випікає весільний хліб.

«Мені 42 роки, працюю кухарем у кафе. На дозвіллі займаюсь вишивкою, але більшість часу я присвячую  саме випічці короваїв, тортів і солодощів.

Цим займалися мої бабця, – мама, а тепер і я. Це, так би мовити сімейна справа. Вона потребує дуже багато часу. Створювати коровай починаю зранку, а далі робота кипить, аж доки не закінчу».

Займаючись випічкою уже близько 30-ти років, жінка і досі пам’ятає, як навчилася випікати і свій перший коровай. Перший весільний хліб я пекла для подруги. Скільки емоцій і переживань тоді було! Я так хотіла, щоб все вдалося. Мені тоді було двадцять років. Свого часу мені доводилося часто допомагати мамі. Але я згадую цей час з теплом та усмішкою, бо таким чином навчилась пекти».

Також пані Ольга розповіла, чим особливий сезон випікання короваїв. Загалом замовлення надходять протягом року, але найбільше у весільний сезон, який умовно починається після Пасхи і триває аж до осені. Ну а забаганки замовників – найрізноманітніші. Найпопулярніше вирішення – український та європейський стиль із відповідним тематичним декором. Начинки найрізноманітніші.

«Буває дуже важко, – зізнається жінка. Адже, окрім випічки, є ще й домашні справи, сім’ї треба приділити увагу. Але мені подобається процес творення, я фантазую, з’являються ідеї щодо оформлення. А рідні всіляко допомагають і підтримують».

Щодо прибутковості справи з випікання короваїв наша співрозмовниця каже, що все залежить від того, наскільки досконало ти володієш технікою випікання й оформлення. Важливо «набити руку», а також створити відповідний імідж, заслужити авторитет. Пані Ольга мріє щоб це захоплення було не лише підробітком, а справою життя.

«Мені надзвичайно подобається радувати людей солодощами, тортами і, особливо, короваями, бо без них в Україні не обходиться  жодне весілля. А ще моменти, коли молодята  в захопленні результату від твоєї праці і ти бачиш їхні задоволенні обличчя, – неповторні і безцінні. Свою працю та усі секрети випікання я передам своїм дітям, щоби ця традиція переходила із покоління в покоління і надалі».

 

Мар’яна МОСКАЛИК,

ТНПУ ім. В. Гнатюка

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*