«Завалівське коріння Блаженнійшого Любомира Гузара»

Спочатку в Києві сорокового дня після відходу у вічність Блаженнійшого Любомира, а днями і в Тернополі відбулася презентація книги «Завалівське коріння Блаженнійшого Любомира Гузара», передмову до якої він написав особисто. Вірніше, не написав, а продиктував своїй племінниці Марії Рипан.

У передмові Блаженнійший розкриває мету, з якою автор працював над цією книгою: «Учитель Завалівської школи, що на Підгаєччині, Володимир Чистух, завдав собі труду зібрати спогади про колишнього пароха греко-католицької громади в Завалові − отця Дмитра Гузара. Саме цей священик, який довгі роки був душпастирем Завалова (1856−1908), і то дуже шанованим та улюбленим, є моїм прадідом. Він і його дружина Кароліна були батьками Лева, який мав сина Ярослава. Останній був моїм батьком. Власне, назва цієї книжечки говорить про мої корені, про моє походження», – пише Блаженнійший Любомир.

До речі, про авторитет отця Дмитра свідчить той факт, що у 1883 році у нього гостював Іван Франко, був на Великодньому Богослужінні у місцевій церкві і написав нарис «Два образи в церкві Завалівській». Запропонована читачам нова книга є своєрідним продовженням висвітлення історії села Завалова, розповідей про визначних людей. Так, вихідцями з села, зокрема, були народний художник України Антон Манастирський, дитяча письменниця Оксана Сенатович, композитор Мирослав Скорик.

У книзі ж «Завалівське коріння Блаженнійшого Любомира Гузара», крім матеріалів про Дмитра Гузара, також зібрана інформація про дітей Дмитра і Кароліни Гузарів – Євгена, Лева, Ольгу Гузар-Левицьку та її чоловіка Володимира Левицького (Василя Лукича), внука Ярослава і правнука Любомира.

На презентації книжки Володимира Чистуха в обласному краєзнавчому музеї було людно. Автор книги – вчитель фізики та математики Завалівської школи, розповів, що до цієї монографії цікавився історією села і вже встиг видати 3 книжки. А робота над цією книгою почалася у грудні 2013 року, коли випадковий давній знімок надгробку могили прадіда і прабабусі Любомира Гузара (відсутній на той час на могилі через вандалів) спонукав його шукати родовід Блаженнійшого. У 2014 році в Завалів на могилу свого прапрадіда приїхала пані Марія. Після цього почався активний пошук матеріалів, який увінчався виходом книги у 2017 році. А загалом співпраця з місцевим краєзнавцем Степаном Колодницьким та Марією Рипан стали основою для видання книжки «Завалівське коріння Блаженнійшого Любомира Гузара».

Гостею заходу в обласному краєзнавчому музеї стала правнучка Любомира Гузара, яка приїхала з Торонто. Марія Рипан сказала, що дуже вдячна пану Володимиру Чистуху, завдяки якому багато дізналися нового про свій родовід. Вона зазначила, що це були дуже культурні люди, які працювали задля громади. І про це написав Блаженнійший у передмові. Також він звернувся до читачів із проханням під час ознайомлення з цими спогадами думати не тільки про його минуле, а й навчатися чогось у наших предків: «Ця книга навчає нас шанувати працю наших предків і вчитися в них служінню своїй церкві й Богу».