Забобони чи…?

Ох, ці забобони… Ми насміхаємося з них привселюдно і віримо потайки. Ми, дорослі, часом чекаємо на «дурніших», нехай ідуть першими, якщо перебіг чорний кіт. Ще здалеку кричимо людині з порожніми відрами, мовляв, зачекай, спочатку пройду я, а вже потім – ти. Напевно, виглядаємо смішними, але ж чомусь наші предки вірили в це і передали нам віру в забобони.
Звідки взявся страх перед числом 13?
Віра в те, що п’ятниця 13-го, – жахливий день, ймовірно, походить з вільного трактування Старого Заповіту. Нібито саме цього дня Каїн убив свого брата Авеля. З часом ця легенда обросла величезною кількістю домислів, перетворивши число 13 на знак біди і нещастя. Наприклад, в Таємній Вечері брали участь 13 чоловік, а про зраду Іуди вперше згадується в 13-й главі Євангелія. З часом страх перед числом 13 тільки посилювався. Так, наприклад, Франклін Рузвельт ніколи не подорожував 13-го числа, в деяких лікарнях немає 13-ї палати, а в готелях – 13-го поверху. І ще кажуть, ніби в сім’ї, де є тринадцять дітей, один із них обов’язково виросте злочинцем.
Чому не можна передавати що-небудь через поріг?
Скажіть, ну хіба вам не знайомі люди, які ніколи не вітаються через поріг і, тим більше, не передають нічого? Як думаєте, звідки це? Справа в тому, що в давні часи прах предків зберігали під порогом будинку, і тривожити їх, передаючи що-небудь через поріг, вважалося вкрай небезпечним. Саме тому не можна і сидіти на порозі, який досі вважається межею між двома світами – безпечного у будинку і ворожого зовнішнього або, що страшніше, живих і мертвих.
Чому не бажано повертатися з півдороги?
Це також пов’язано з порогом, а саме з його сприйняттям як межі між світами. Не досягнувши мети, людина повертається додому ослабленою, втомленою, і саме на порозі-межі на неї може чекати що завгодно – від ображених зайвою тривогою духів предків, до істот, які прагнуть потрапити в наш світ. Щоб нейтралізувати невдачі  після повернення з півдороги, виходячи з дому вдруге, варто подивитися в дзеркало, це подвоїть сили і енергію людини.
Чому не дарують годинник?
Навіть нині такий подарунок вважається небажаним. Чому ж? Повір’я це прийшло із Китаю, де вважають, що, подарувавши годинник, людину таким чином запросили на похорон. У нас вважають, що подарований годинник зменшить термін дружби з людиною, а то й час життя, відведеного їй. Крім того, стрілки годинника мають гострі кінці, а такі предмети дарувати не рекомендують, аби уникнути сварок і взаємних образ. Щоб нейтралізувати руйнівну дію годинника, треба попросити за нього хоча б гривню – тоді вважатиметься, що годинник не подарували, а продали.
Чому не відзначають сорокаріччя?
Сорок років – єдиний ювілей, який не заведено відзначати, тим більше чоловікам. В основі цієї заборони лежить повір’я про зв’язок числа сорок зі смертю. Ще в Київській Русі перевіряли тіла померлих на нетлінність упродовж 40 днів. Тому число сорок асоціювали з похоронами. Також сороковий день після смерті є поминальним. В усіх релігіях його вважають фатальним. Отже, той, хто святкує сорокаріччя, не виявляє належної поваги ні до померлих, ні до смерті, тобто накликає на себе хвороби, невдачі, а то й загибель.
Чому заборонено їсти з ножа?
У народі кажуть: якщо їсти з ножа, станеш злим. Чому так? Ця заборона має давню історію. Ніж – одне з перших і головних знарядь захисту як від реальних небезпек, так і від усілякої нечисті, а також знаряддям праці. Це був предмет, наділений сакральним значенням. Тому його використовували тільки після проведення особливих ритуалів. Їсти з нього означало розгнівати духів, які роблять людину злою і агресивною. Крім того, таким чином можна й порізатися.
Чому не рекомендується нічого підбирати на перехресті?
Перехрестя завжди вважалося містичним місцем, де перетинаються світи – наш і невидимий. Тут здійснюють величезну кількість ритуалів, які не завжди спрямовані на добро і справедливість. Багато людей розповідають, що, проходячи через перехрестя, відчувають незрозуміле занепокоєння. Цілком імовірно, що це – самонавіювання. Вважають, якщо «перекласти» хворобу або нещастя на яку-небудь річ і викинути її на перехресті, її забере нечиста сила. Саме тому, щоб не забрати собі чужі неприємності, не варто нічого підбирати на перехрестях, адже чим дорожча знайдена там річ, тим більша біда або хвороба зведена на неї.
Чому не бажано переходити дорогу з порожніми відрами?
Якщо хтось несе перед вами порожні відра, це – до невдач, можна бути певним: плани, задумані перед виходом з дому, не здійсняться. Особливо це стосується чоловіків: не тільки день мине безрезультатно, а й варто очікувати біди.
Чому не радять ходити в одному черевику?
Цієї прикмети дотримувалися в усі часи. Старі люди кажуть: якщо дитина ходить в одному черевику або в одному тапку, то вона дуже рано стане сиротою. Ще у Біблії сказано: «Кожній тварі – по парі». Взуття завжди символізувало єднання. Два черевики – це пара. Роз’єднуючи пару взуття, ви роз’єднуєте тих, хто дав вам життя, – ваших батьків. Півбіди, якщо у них не склалося спільне життя і вони просто розійдуться. А якщо в сім’ї панує справжня любов, то, окрім смерті, нічого не зможе роз’єднати люблячі серця.
Чому після заходу сонця не можна виносити сміття?
Це, мабуть, найпопулярніша прикмета. Її знає кожен, але не всім відоме її походження. Вважають, якщо винести сміття після заходу сонця, про вас ходитимуть плітки. І це не дивно. Навіщо ж виносити з будинку щось під покровом темряви? Адже сусіди пильнують і обов’язково поцікавляться, чому ж ви так ховаєте своє сміття. А ще кажуть, що, виносячи сміття вночі, ви виносите з будинку гроші. Якщо в оселі є мала дитина, сміття не можна виносити, бо вона не спатиме. Ще одне пояснення пов’язане з вірою в добрих і злих духів. Для того, щоб добрі духи увійшли на ніч до будинку (щоб захистити жителів від духів злих), треба підготуватися до їх візиту і винести з будинку усе сміття завчасно. Хто не встиг, запізнився, то сенсу виносити сміття увечері вже немає.
Ось такими є основні забобони. У них щиро вірили наші бабусі та прабабусі. Вірити чи ні – вирішувати лише вам.