Якщо камені гетто досі пам’ятають про трагедію, яка сталася 75 років тому, то і нам слід пам’ятати

У Тернопільській обласній науковій універсальній бібліотеці та Чортківському гуманітарно-педагогічному коледжі імені О. Барвінського відбулися інформаційні заходи громадської організації «Гельсінська ініціатива-ХХІ», приурочені до 75-ї річниці трагедії Голокосту та 69-ї  річниці підписання Загальної декларації прав людини ООН.
Їхня мета – виховання поваги до прав людини через переосмислення трагічних сторінок Другої світової війни.
На  зібраннях у бібліотеці та коледжі було вперше представлено українське видання книжки «Донечка, про яку ми завжди мріяли. Історія Марти» («The Daughter We Had Always Wanted: The Story of Marta»). Це історія  про дивовижний порятунок у роки нацистської окупації дівчинки-єврейки Марти Вінтер з міста Чорткова, через багато років по війні записана з її слів письменницею Наомі Моргенштерн.
Ця книжка сьогодні є доволі відомою у світі. По ній знайомляться з історією Голокосту діти в Ізраїлі, Німеччині, Сполучених Штатах, Великій Британії… Нарешті «Історія Марти» вийшла українською і повернулася до її рідного краю. Книжку буде безкоштовно поширено у бібліотеках, навчальних закладах, у ході інформаційних програм неурядових організацій.
У Чорткові від рук нацистів загинули батьки Марти Вінтер – Ізраель та Натка. Самій Марті пощастило – доля подарувала їй багатьох людей як рідних, так і абсолютно не знайомих, котрі не раз рятували її, ризикуючи собою. Завдяки їм Марта пережила катастрофу та змогла подарувати нам власну розповідь.
Історичним тлом у ній є трагедія усієї єврейської громади Чорткова  у 1941 – 44 роках, яка завершилася майже повним її  знищенням. Трагедія значною мірою забута нами і майже невідома молодому поколінню.
Її пам’ятають лише кам’яні сходи будинку, у якому Марта Вінтер мешкала з батьками, биті камені на вуличках чортківського гетто, оті малі віконечка підвалу аптеки на вулиці Міцкевича, у якому семирічну дівчинку впродовж кількох місяців переховувала мама. Але ж якщо камені зберегли пам’ять, то і нам, мабуть, слід пам’ятати…
Видання «Історії Марти» є малим кроком для того, щоб таке лихо ніколи більше не повторилося на нашій землі. Кроком до того часу, коли трагедія галицького єврейства, що сталася у роки нацистської окупації, сприйматиметься нами, як НАША ТРАГЕДІЯ.
Ідея перекладу книжки українською мовою належить «Гельсінській ініціативі – ХХІ». Переклав її Антон Степаненко. Ця робота не була частиною будь-якого формального проекту та не фінансувалася будь-якими фізичними або юридичними особами як українськими, так й іноземними. Виконати цю роботу було нашим моральним обов’язком.
Книжка щойно вийшла у серії «Бібліотека спогадів про Голокост» Українського центру вивчення історії Голокосту.
Ми присвячуємо її Марті Вінтер, її батькам, родині Шульців, яка рятувала дівчинку, коли батьків вже не було, а також  пам’яті усіх тих, чиї історії ми вже ніколи не почуємо.

Олександр СТЕПАНЕНКО