Вишиває латиницею і хоругви, і жіночі плаття…

9 листопада – День працівників культури та майстрів народних мистецтв

Ольга Павлівна Бадуліна з Підволочиська професійно займається вишивкою з 1995 року. За цей час вона виготовила понад 600 робіт. Частина з них – вишиття для  храмів: фелони, хоругви, ікони, інша церковна атрибутика.

Головною родзинкою її робіт є  латиниця. Нею володіли церковні вишивальниці з початку 18 століття, нині такий шов призабули.

Вишита хустина – від свекрухи…

Пані Ольга одна з небагатьох в Україні і єдина в області вишиває латиницею. І не лише церковні речі, а й жіночий та дитячий одяг, зокрема плаття, костюми, пальта, кожушки тощо. Останнім часом вона розпочала й виговлення шарфиків та хустин для наречених, якими їм пов’язують голову свекрухи на весіллях. Вважає, що у таких виробів – своя, специфічна енергетика, спрямована на міцність шлюбу, тривалу і вірну любов.

Свій ювілей зустріла з лемками

Ольга Павлівна Бадуліна народилася у Львові, школу закінчила у Підволочиську, звідки родина батька. У студентські роки  повернулася до Львова, де здобула фах архітектора. І знову – до Підволочиська, де ось уже понад 30 років працює викладачем   Підволочиської дитячої  художньої школи.

Своє 50-річчя відсвяткувала 3 серпня

на фестивалі «Дзвони Лемківщини» у Монастириськах. До слова, її бабуся та дідусь по мамі – переселенці з села Гнатковичі (нині – Польща). От і відгукнулася на запрошення організаторів фестивалю та презентувала виставку своїх робіт.

Загалом ця майстриня народних промислів, окрім участі у лемківському фестивалі, цьогоріч організувала шість персональних виставок та кілька

майстер-класів, брала участь у фестивалі в Тернополі «Цвіт вишиванки»,  у святкуванні Дня села та відкритті будинку престарілих  в Галущинцях Підволочиського району. Виставляла свої роботи у Територіальному центрі в Підволочиську та у районному будинку культури, коли звітував Підволочиський район, передаючи естафету Чортківському. Тепер виставлятиме свої роботи до Дня  працівника культури та майстрів народних мистецтв, що припадає на 9 листопада,  у Підволочиському районному будинку культури.

Дар вишивання має генетичне походження

Пані Ольга каже, що живе в оточенні багатьох рідних, які люблять вишивати. Так, її мама, Оксана  Іванівна Хімчук, уже пенсіонерка, а все життя пропрацювала завідуючою садочком у Підволочиську, дуже добре вишиває хрестиком. Вишила чимало рушників, блузок, сорочок,  доріжок. Уся родинна вишивка хрестиком – мамина.

Ольга Павлівна вважає, що дар їй передався і від  хресної, старшої  маминої сестри Любомири, яка рано померла від онкології. Вона дуже майстерно і вишивала, і в’язала, і малювала.

Далекою родичкою майстрині є й талановита художниця, викладач Тернопільської художньої школи Орися Зілінко, чоловік якої також відомий художник. Отже, майстерність, на переконання мисткині, передалася від предків.

Усі роботи – в одному екземплярі

Ольга Бадуліна вишиває лише латиницею – і церковні вироби, і одяг. Якщо виготовить жіночий костюм чи дитяче плаття, то іншого такого вже не знайдеш. Відтак, її майстерність високо цінується, вироби майстрині-вишивальниці є не лише в Україні, а й у Польщі, США, Канаді, Австрії. Всі вони – унікальні, виготовлені  в авторському стилі.

Нині пані Ольга чекає на звання  майстра народних художніх промислів. Її підтримують найрідніші – чоловік Іван, син Юрій, який з сім’єю живе у Львові, дочка Юля – 4-курсниця Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка, відмінниця, студентський декан, міс ТНПУ. Особливою втіхою є 3-річна внучка Анна, яка малює, як кажуть, не по роках…

Галина ВАНДЗЕЛЯК

Фото Івана ПШОНЯКА

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*