Віталій КОЛОШИЦЬ: “Піца – це ціле мистецтво”

У Чорткові слово “піца” останніми роками асоціюється з іменем місцевого жителя Віталія Колошиця. Чому? Бо такої смачної піци, як у нього, немає ніде. Окрім того, молодий чоловік вже кілька років поспіль демонструє кулінарний професіоналізм, посідаючи призові місця на чемпіонатах з приготування піци. А ще з його подачі цьогоріч у Чорткові  група ентузіастів встановила унікальний рекорд, виготовивши найбільшу піцу в Україні. До слова, минулими вихідними у Львові відбувся черговий чемпіонат з випікання піци. Чортківчанин знову посів на ньому почесне призове місце. Ми зустрілися із талановитим піцайоло, щоб поговорити про перемоги, плани та й, звісно ж, піцу…

“Своє покликання обрав ще в дитинстві”

“Любов до кухні мені прищепила прабабуся. Першою моєю стравою була яєчня. Її приготував у п’ять чи шість (не памятаю точно) років. Після школи у рідному Чорткові навчався у профтехучилищі за спеціальністю “Кухарська справа”. Опісля вступив у Київський національний університет харчових технологій. Попри навчання увесь час працював. А як інакше? По-перше, практика, а по-друге – треба було за щось і жити.   В одному із столичних ресторанів розпочинав звичайним “принеси-подай-почисть”, а дослужився до су-шефа”, – розпочав розмову Віталій.

Далі доля закинула хлопця у Францію. Там він практикувався в місцевому ресторані, набував досвіду, вивчав нові техніки.

Став піцайоло випадково

Після стажування у французькому ресторані Віталій знову повернувся у Чортків. Тоді ж і зустрів свою Тетяну. Невдовзі молода пара побралася. У них народився первісток Олександр. Коли Сашко був ще зовсім маленьким, сім’я Колошиць вирішила податися у сонячну Італію. Саме там Віталій вперше у житті спробував професію піцайоло.

«Я працював в одному із «конвеєрних» ресторанчиків. Чому так кажу? Там щодня було кілька сотень відвідувачів. Увесь день на ногах. Пам’ятаю, розпочинав із чищення креветок. Згодом дослужився до су-шефа. Однак шеф-кухар закладу бачив, що у тій професії я себе вичерпав, стало не так цікаво. Ось і запропонував стати піцайоло. Зізнаюся, спершу я засміявся: «Який з мене піцайоло»? Я ж тісто тримав у руках, коли з бабусею пироги ліпив у дитинстві. Однак він таки наполіг, просив, щоб я бодай спробував. І з того часу понеслось…».

Справді, відтоді Віталій не уявляє себе без «Маргарити», піци «Неаполетано» тощо. Вивчає все нові і нові техніки, щодня випробовує власні рецепти, переймає досвід світових гуру з випікання піци.

Друзі вмовили позмагатись на Чемпіонаті

«Хоч як класно в Італії, я більше не міг там бути. Не знаю чому, але настільки сумував за Батьківщиною, що одного дня сказав сім’ї: «Пакуйте валізи – ми їдемо додому».

Зізнаюся, повертаючись в Україну, я плекав рожеві мрії про власний ресторанчик, де готуватиму оригінальну піцу. Як до нього з’їжджатимуться  звідусіль. Однак не все так сталося, як гадалося. З’ясувалося, щоб відкрити власну справу, надто заклад харчування, у нашій країні потрібно дуже багато фінансів, і ще більше, щоб це все тримати на плаву. То ж цю мрію довелося відкласти до кращих часів”, – продовжив чортківчанин.

Чоловік влаштувався в один із кращих закладів Чорткова. Незабаром слава про місцевого піцайолу розійшлася по всій області. Хто б не приїхав до Чорткова, намагався скуштувати знамениту авторську піцу від Віталія Колошиця.

«Минулого року у Львові відбувся перший чемпіонат з приготування піци. Мої друзі, дізнавшись про це, почали наполягати, щоб і я спробував там свої сили. Що тут говорити, мені самому стало цікаво, тож і поїхав».

Це було неймовірно захоплююче, ділиться Віталій. Познайомився із багатьма колегами у цій справі.  Посів  почесне друге місце.

Після цього вирішив, що не здаватиметься, і вирушив на Всесвітній чемпіонат з випікання піци в Італії.

«Висловлюю величезну подяку моєму доброму товаришеві, меру Чорткова Володимирові Шматьку, який допоміг мені потрапити на той чемпіонат. Адже для цього потрібні були значні кошти. Донині з трепетом згадую ті три дні. По-перше, все організували на колосально високому рівні. На кухні працювали справжні професіонали. Та й приміщення були забезпечені новітнім професійним обладнанням. Це – досвід, цікаві знайомства і великий стимул до розвитку!» – ділиться чортківчанин.

Віталій Колошиць увійшов у сотню кращих піцайоло світу, посівши 59-те місце.

Після цього у нього з’явилося ще більше наснаги й ентузіазму. Якось він навіть задумав встановити оригінальний рекорд, виготовивши найбільшу піцу. В цьому йому знову допоміг міський голова Чорткова Володимир Шматько.

У місті якраз проводили «Піца-фест». Тож Віталій і ще кілька професійних кухарів виготовили найбільшу піцу в Україні.

«Тоді немилосердно пекло сонце. А ми сім годин біля печі – випікали коржі. Було нелегко, зізнаюся, навіть боляче, бо трохи обпеклися. Але це було того варте! Про нашу піцу, та й про Чортків, почула вся Україна».

Знову призер на чемпіонаті

Цьогоріч чемпіонат з випікання піци теж організували у Львові. Відбувався він минулими вихідними на «Арена Львів». Віталій вкотре вирішив спробувати свої сили.

«Було чудово! Вдячний організаторам за новий досвід, нові знайомства. Змагалися піцайоло у п’яти категоріях: «Неаполітанська піца», «Класична піца», «Найбільша розтяжка тіста», «Найшвидша розтяжка тіста» і «Піца акробатика». Я брав участь у перших двох. І в обох посів друге місце», – поділився Віталій.

Чоловік каже, що на майбутнє у нього напрочуд багато різноманітних задумів. З чемпіонатами вирішив поки «зав’язати», адже вони забирають значну кількість часу, сил та й ресурсів. Віталій також розповів, що нещодавно йому надійшла дуже цікава пропозиція. І вже невдовзі він вирушить працювати до Львова.

«У місті Лева ми відкриємо дві показові піцерії, де готуватимуть справжню італійську піцу. Надалі працюватимемо над франчайзингом».

Наприкінці розмови розпитала у Віталія, чи можна у Тернополі скуштувати справжню італійську піцу. Піцайоло зізнається, що є два місця.

«У нас люди готові вкладати великі гроші в дизайн, ремонти, антураж. А от коли йдеться про навчання кухарів, спеціальне обладнання, тут вже кошти закінчуються. Як на мене – це основна помилка. Та, гадаю, з часом все владнається. Адже піца – не просто тісто з м’ясом, змащене соусом. Це мистецтво, яке потрібно осягнути, пропустити через себе, яке потребує навчання і вдосконалення навичок. Тільки в такому разі вийде справжня піца».

Зоряна ДЕРКАЧ

 

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*