Він по полю іде, цвіт терновий в картини збирає

Збаразького Ярослава Мирославовича знала ще з дитинства, навчаючи в Підволочиській СШ. Ніколи не думала, що колись напишу цей допис і хтось його буде читати. Мене спонукало життя, бо ця людина тепер добре знана: художник, директор художньої школи з 1975 року. Ще з раннього дитинства художнє творення стає для Ярослава Мирославовича потребою, бажанням, талантом. Працює він легко, чи малюючи картини, чи як директор художньої школи, тому отримує задоволення. Пан Ярослав має своїх послідовників: у Флоренції в художньому закладі навчається внучка вчительки Мазур Зіни Леонтіївни – Катерина, іконописець Шерстій. У художній школі разом з ним працюють його колишні учні. Його вихованці беруть участь у міжнародних і республіканських конкурсах.

Картини Збаразького Я.М. сповнені безмежної щирої любові до рідного краю, України, дорогих земляків і вміло переплітаються з відчуттям громадської та професійної відповідальності художника-вчителя.

Валентина МАРТИНЕНКО,

ветеран освіти, інвалід I групи, смт Підволочиськ

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*