Віктор КРИВЕНКО: «Чорноволівський РУХ був і залишається праматір’ю усіх державотворчих сил в Україні»

ВІЗИТНА КАРТКА

Віктор Кривенко – український політик нової генерації, активний громадський діяч. З 28 травня нинішнього року очолив Народний Рух України.

Сьогодні Віктор Миколайович – депутат Верховної Ради України, заступник голови бюджетного комітету, голова міжфракційного парламентського об’єднання з розвитку оборонно-промислового комплексу та космічної галузі.

 

РЕАЛЬНІ ПЛАНИ НА НАЙБЛИЖЧУ ПЕРСПЕКТИВУ

З відомим громадського-політичним діячем зустрівся наш кореспондент і поцікавився, з якою метою він прибув на Тернопільщину.

  • Крім робочих питань, місцеві рухівці запросили мене на урочини з нагоди 28-ліття нашої партії. Приємно, що під час святкування йшлося не лише про загальноукраїнський контекст, а й про ту роль, яку шановні ветерани Тернопільської крайової організації внесли у державотворчі процеси. Не забуваймо, що саме у Тернополі була створена перша організація Народного Руху.

Друга причина мого приїзду – підготовка до виборів в об’єднані територіальні громади. Наша політична сила також братиме у них участь. Днями ми мали конструктивні зустрічі у Зборові і, хоч приїхали туди в робочий день, зібралося чимало наших симпатиків, які хотіли почути про справи НРУ та перспективи щодо її активного відродження. Водночас ми почули їх плани щодо виборів і відповідно скорегували наші позиції з урахуванням їх думок та пропозицій.

У тісному графіку візиту знайшлося місце для  кількох радіо- і телеінтерв’ю. А підсумком поїздки нашої делегації у вашу область стали великі збори Крайової ради, де ми «звірили годинники» з партійцями Тернопілля і накреслили реальні плани на найближчу перспективу.

  • Попри задекларований вами старт партійного будівництва хороший резонанс уже отримали рухівські громадські ініціативи та проекти. Розкажіть про них.
  • Справді, маємо уже чимало просвітницьких і культурницьких проектів. Правда, для їх реалізації кооперуємося з активісти різних політичних сил, громадськими активістами та друзями-підприємцями.

Скажімо, зовсім недавно я побував на Черкащині – малій батьківщині В’ячеслава Чорновола, куди спільними зусиллями спрямувати кошти державного бюджету для придбання комп’ютерного класу для Вільховецької загальноосвітньої школи.

Як голова опікунської ради «Пласту», домігся спрямування 5 мільйонів гривень на розбудову цієї молодіжної громадсько-патріотичної організації. Торік з Львівською облдержадміністрацією, яку, до речі, очолює ваш земляк Олег Синютка, та фундацією Ірини Жолдак реалізували благодійний проект «Книжкобус». Суть його зводилась до популяризації друкованого слова, адже, за статистикою, 57 процентів українців за рік не прочитали жодної книжки(!). А через наш креативний проект – спеціально обладнаний автобус для пропаганди читання книжок – пройшло уже кілька тисяч школярів Львівщини. Крім того, завдяки цьому проекту понад 4 тисячі бібліотек отримали поповнення свого книжкового фонду від небайдужих українців.

А на моїх рідних теренах ведемо великі розкопки, які розвінчують міф про заснування Дніпра імператрицею Катериною, як це нам намагалася нав’язувати російсько-радянська пропаганда. Артефакти, котрі там віднайшли науковці, свідчать про значно поважніший вік нашого міста. Принаймні воно згадується ще у грамотах Стефана Баторія, датованих 1576 роком. І це не остаточна дата заснування нинішнього Дніпра.

 

СИМВОЛ ЕСТАФЕТИ ПОКОЛІНЬ

  • Пане Вікторе, посаду голови РУХу ви обійняли зовсім недавно, а чим вона є для вас особисто?
  • Для мене це, передусім, величезна відповідальність і символ естафети поколінь, тому що в молодому РУХові я перебував ще у 1997-1998 роках. Мій батько був членом РУХу з 1995 по 2003 роки, до його розколу. Тепер ні для кого не є секретом, що офіційна влада тоді не на жарт боялася, а відтак, цинічно боролася з цією державотворчою силою. А нині чимало політсил намагаються забрати наш уже історичний і легендарний бренд. Та це нас не лякає, бо чорноволівський РУХ був, є і завжди буде основним джерелом і праматір’ю усіх державотворчих сил в Українській державі. А В’ячеслав Максимович є справжнім Героєм України і, думаю, на сьогодні немає українця, який би не поважав нашого лідера.
  • На жаль, трагічна смерть цього незаперечного лідера нації і досі залишається нерозкритою. Невже українці так і не дізнаються правду про інспіровану ДТП?
  • У 2012 році Партія регіонів через справу «чорної бухгалтерії» засвідчила справжні цінності тих людей, які знищили В’ячеслава Максимовича, а фактично вбили, бо його боялися як реального претендента на президентську посаду. І, я переконаний, якби тоді розкрили цей цинічний злочин, то не було б убивства Георгія Гонгадзе, бо вбивці боялися б кари. Але правда все одно має восторжествувати. Тому уже тепер у Верховній Раді ми зібрали понад 300 підписів. І це, до речі, вперше в історії нашого парламенту, коли зібрано конституційну більшість голосів з вимогою розслідувати і покарати хоча б виконавців цього злочину.
  • Відомо, що проект модернізації НРУ ви збираєтесь презентувати серед заокеанської діаспори і шукати у неї підтримки. Які аргументи будете представляти тамтешнім українцям?
  • Аргументи ті ж, що й в Україні. Ми потребуємо чесного і прозорого фінансування, але не маємо наміру залежати від будь-якого великого бізнесу. З усіма хочемо бути партнерами у створенні чесних правил гри та підтримці їх у конкуренції з іноземними компаніями, щоби додана вартість залишалася в Україні.

Словом, Народний Рух, як партія, котра свого часу  здобула незалежність для України, тепер ставить собі за мету здобути незалежність для кожного українця. Це означає, що тепер ми повинні боротися за долю кожного українця. Бо в нас усі політики говорять гарними гаслами, проте ніхто не створює умов, аби кожна людина зокрема стала творцем власного щастя.

На політичному спектрі держави, від крайніх лівих – до крайніх правих, більше сотні різнопланових партій. На якому фланзі політичної конкуренції місце НРУ?

  • Дякую за це запитання, але для початку хочу внести ясність. Нині багато людей підміняють ці поняття. Одні думають, що «правий» це той, хто за Європу проти Росії, а «лівий» це той, хто за Росію і проти Європи. З ідеологічної засади «правий» той, хто виступає за партнерство держави і людини; той, хто говорить, що в кожної людини однакові права, а далі я сам куватиму свою долю, тільки дайте мені можливість та умови. Ми власне сповідуємо таку ідеологію.
  • Нині недруги України багато галасу здіймають навколо освітньої реформи, в основі якої закладено навчання учнів державною мовою. Ваша точка зору на цю ситуацію…
  • Ми, до речі, є ініціаторами проекту закону, за яким пропонуємо заборонити ввезення друкованої продукції з країни-агресора його мовою. Ми відстояли норму, щоб не було російської мови у вищій школі. А в освітній реформі цілком підтримуємо Міносвіти і ще раз наголошуємо, що навчання у загальноосвітній школі має бути державною мовою, і можна тільки подякувати усім активістам, депутатам, які таки домоглися запровадження цієї норми у чинне законодавство України.
  • У різних ситуаціях апелюємо до влади – хорошої чи поганої, це вже інше питання. А в яких стосунках ваша політична сила з нею?
  • РУХ – партія конструктивна. Тому ми в опозиції до якості рішень і не намагаємося переходити у персональну площину постійної ворожнечі, але категорично виступаємо проти рішень, які вважаємо злочинними. Саме тому захищаємо керівництво НАБУ від необгрунтованих нападок деяких владних інституцій; вимагаємо відставки голови НБУ Гонтаревої і послідовно критикуємо уряд за невиконання коаліційної угоди, за намагання подолати заборону на експорт кругляка лісу і  за «цирк» зі скасуванням громадянства Саакашвілі.
  • Які ідеї В’ячеслава Максимовича сьогодні розвиваєте найактивніше?
  • В Україні є низка проблем, які треба вирішувати, але сьогодні головний ворог більшості наших співвітчизників – це безнадія. Люди не бачать майбутнього для себе і своїх дітей. В економічній частині життя постійно постають питання: як заробити, де заробити, чому немає належних зарплат, куди дівається додана вартість? У політиці вже набили оскому питання депутатської недоторканності, реформи виборчого законодавства і, звичайно, питання світогляду. Ще на початку дев’яностих В’ячеслав Максимович переконував кожного з нас словами: «Україна починається з тебе». Тож сьогодні ми маємо донести до кожного українця  почуття відповідальності за державу і своє життя. Ось вам свіжий приклад. В Одесі на виборах проголосувало 29% від усіх виборців. У результаті до керівництва міста прийшов одіозний Труханов, який тільки на одній фінансовій операції намагався вкрасти в одеської громади фантастичну суму. Планувалось продати за 11 мільйонів  два корпуси заводу «Краян», а через місяць перепродати його уже за 185 млн грн. На щастя, тамтешні рухівці викрили цю аферу. Разом з іншими активістами наші однопартійці там же зупинили ще одну аферу на 7 мільярдів гривень під час продажу 288 гектарів землі. Тож нині, коли управлінські повноваження переходять до громад, люди мають розуміти, за кого слід віддавати свої голоси і чим їх байдужість та безпринципність може обернутися для них і навіть їхніх  внуків.
  • Але тут випливає й інша тема – безкарність влади за корупцію. Чи це не є прикладом для інших, мовляв, за злочини не карають?
  • Боротьба з корупцією сьогодні ведеться набагато активніше. Варто сказати, що у державних закупівлях тіньових схем уже набагато менше, ніж було раніше. Чимало порушників закону карають, але є судова система, яка їх відпускає.

Я, з одного боку, проти популістських рішень, а з іншого – не можна брехати. Веду до того, що в Україні сьогодні 50 тисяч корупціонерів різних відтінків наживається тільки на ПДВ(!), і з цим треба боротися. Але коли скажемо, що завтра скасуємо ПДВ, бо бізнес від нього тільки потерпає, то це буде неправда. Так, проблему слід викорінювати, але робити це треба зважено, аби не потрапити з однієї крайності в іншу.

Серйозна проблема у нас є і з судовою системою, там треба багато що міняти, але не забуваймо, що й  серед служителів Феміди є порядні люди. Тож рубати з плеча неможливо, бо маємо й інші приклади. Скажімо, відбулася дерегуляція влади, але чи скрізь вона пішла на користь громаді? Пригадаймо, до чого вона призвела в одеському будинку відпочинку, де загинули діти. Тож невипадково підприємці в окремих моментах уже просять повернути перевірки.

Нині особливо гострою є тема заробітчанства. Як тут бути?

  • На жаль, це питання не нове. Україна «експортує» людей півтора століття. Прикро про це говорити, але у більшості випадків люди покидали рідну землю не стільки через якісь загрози, як через безнадійність.
  • Чимало наших краян нерідко говорять про те, що революція Гідності, під час якої віддала своє життя Небесна сотня, не принесла українському суспільству очікуваних результатів…
  • Особисто я вважаю, що вона була необхідною. Так результати, мабуть, не такі, на які очікували, але ще раз маємо зрозуміти, що не поляки чи німці, а ми, самі українці, обрали ту владу, яку маємо. Разом з тим, висловлюючи свою суб’єктивну думку, скажу, що у нинішню  владу, на хвилі революції і війни, увійшло чимало порядних особистостей. І справа честі усіх національно свідомих людей і РУХу, як державотворчої партії підтримати їх у всіх позитивних намірах та боротьбі з корупцією і зробити все для того, аби надалі до управління селом, громадою, державою прийшли патріоти-професіонали, для яких доля України та інтереси її народу понад усе.
  • А як ви оцінюєте діяльність Тернопільської крайової організації НРУ, яку за життя досить часто відвідував В’ячеслав Максимович?
  • Я з великою повагою ставлюся до керівництва Тернопільської організації і щиро дякую їм за те, що зберегли РУХ на теренах краю. Не знаю, хто з політиків Тернопілля має більший авторитет як голова крайової організації НРУ, професор Анатолій Вихрущ. У Гусятині заслуженою повагою користується заступник голови НРУ Михайло Савчук і таких прикладів багато. Ви стали свідками грандіозного дійства в обласному театрі, присвяченого річниці НРУ. Яка політична сила змогла б зробити подібний захід, що подарував тернополянам заслужений діяч мистецтв України, композитор Юрій Кіцила. Переповнений зал стоячи слухав пісню, присвячену матері, яку написав рухівець Анатолій Вихрущ, а пісні Володимира Вихруща, присвячені офіцерам України, нашому славному козацтву, віддавна мають всеукраїнське визнання.
  • І на завершення нашої розмови сформулюйте головне завдання НРУ на сьогоднішньому етапі?
  • Як відомо, в Україні починається трирічна виборча кампанія – вибори до місцевих рад, вибори Президента і до Верховної Ради. І саме через цей марафон ми плануємо повернути своїй політичній силі вплив на політичні процеси на всіх рівнях влади. Завдання мінімум – це правильний підбір керівників на місцевому рівні. І тут, як під час генеральної репетиції, маємо унікальний шанс згуртувати свої ряди і повернути РУХові славу та авторитет часів легендарного державотворця В’ячеслава Максимовича Чорновола.

Розмовляв Ігор НОВОСЯДЛИЙ

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*