Від економіста до… агронома

Узимку Микола Мельник закінчує Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича за спеціальністю «агрономія». Це вже друга його освіта. Попрацювавши певний час економістом, він зрозумів, що бути «білим комірцем» не хоче.

Старший агроном кластеру «Тернопіль» агрохолдингу «МРІЯ» Микола Мельник розповідав про те, як втілити мрію в реальність.

 

Пане Миколо, чому ви обрали економічну сферу? Як починали кар’єру  в агрохолдингу?

– Після закінчення школи обрав фінансову сферу, оскільки навчався у школі з економічним нахилом. Цей напрямок був мені цікавий. Родом я із с. Васильківці Гусятинського району, тут працювала «МРІЯ». Після роботи в банку прийшов сюди на посаду економіста. Мені подобалося, але з часом здалося, що зупинився у розвитку. Потрібен був крок вперед, рух у житті. Одного разу спілкувався з колегами і висловив думку: чому б не вивчити агрономію? Адже я досить добре орієнтувався у засобах захисту рослин, мінеральних добривах. Вдома посадив невеликий сад із 40 саджанців, цікавився, як доглядати за ними. Я розумів майже всі технології і вирішив спробувати себе в агрономії.

  • Агрономія – це стиль життя, без нормованого графіку, вихідних. Не лякали зміни?

Так, ця сфера була для мене викликом. У нас був агроном з досвідом. Якось питаю його: «Візьмете мене агрономом?» Він відповідає: «Візьму! Але спершу поговори з дружиною і подивись, яка буде реакція». І сміється.

Ця робота захоплює, особливо, коли все вдається, коли хороший урожай. Я задоволений, коли, відкриваючи звіт врожайності, бачу позитивну динаміку. Це надає сили і наснаги до подальшої роботи! Тому ще жодного дня не пошкодував про своє рішення.

  • А чи пригодився досвід попередньої роботи з цифрами?

Цифри, планування – це обов’язково. Особливо в тих обсягах, з якими ми працюємо. Треба розуміти, скільки  гектарів ми можемо посіяти, та загалом спланувати роботу у полі. Наприклад, сьогодні мій день почався ще вчора ввечері, коли я роздав завдання агрономам. Вони контролюють процес в полі 24 години на добу і всі знають, куди мають їхати і чим займатися.

  • Але все-таки, щоб бути добрим агрономом треба мати професійні знання та практику. А як було на початку агрономічної кар’єри, не бракувало навичок?

 – Ми живемо в час змін і кожен день – це виклик, треба швидко вчитись та пристосовуватись. Звісно, спочатку було складно, але  книги, Інтернет та досвід колег заклали хорошу основу. Коли стикаєшся з якоюсь проблемою, обов’язково сідаєш і читаєш, шукаєш  різні шляхи її вирішення. Я чув від одного агронома фразу: «Якщо у тебе все добре, значить, ти або в полі не був, або не розумієш, що там робиться».

– Яка ваша улюблена пора, а яка найважча?

– Люблю весну, коли пробиваються тоненькі стеблинки, день за днем вони міцніють та наливаються життям. Найважчою, напевно, є осінь, тому що навесні ми тільки сіємо, а восени збираємо й одночасно здійснюємо посіви озимих культур, захист ранніх культур, як-от, ріпак. Він вже посіяний, але його постійно треба обприскувати, захищати від хвороб, регулювати ріст і захищати від різних шкідників.

– Можливо, маєте складники успішної праці, яких постійно дотримуєтеся?

Треба робити завжди все добре! До кожної роботи братися у хорошому настрої і з очікуванням якісного результату. Якщо думати, що нічого не вдасться, то так і буде.

– Що відчуває чоловік, коли садить не одне дерево, а цілий сад?

– Коли я садив сад, казав своїм батькам, що роблю це для своїх дітей. Хтозна, може, саме цей садок привів мене в агрономію. Адже коли посадив його, стикнувся з проблемами: з’явилися шкідники, хвороби. Я почав шукати шляхи, як боротися з цим. Мені стало цікаво це вивчати і займатися чимось, наближеним до агрономії.

Чи можете роботу агронома порівняти із садом?

– Агроном – як дерево – постійно росте! Звісно ж, в майбутньому сподіваюся досягнути якнайбільших висот, домогтися рекордної врожайності різних культур.

 

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*