Велике сміття маленького міста, або Чи може у Тернополі повторитися львівська трагедія

500012Біда, що трапилася на звалищі біля Львова, де тисячотонний зсув сміття забрав життя трьох людей, вкотре нагадала про проблему накопичення відходів в Україні. За останніми даними Держстатистики, в країні потребують переробки 12,5 млрд. т промислових і побутових відходів, це – майже 300 т на одного українця. Плюс ще 2 млрд. т у Криму й на окупованому Донбасі, які статистика з 2014 року не враховує. І кількість сміття з кожним днем збільшується!

Після трагедії на Львівщині міністр екології Остап Семерак розпорядився перевірити всі звалища в Україні. У Тернополі одразу взялися за Малашівський полігон. Адже у 2009-2010 роках ми вже пережили одну «сміттєву» кризу.

Стан Малашівського сміттєзвалища тоді набув ознак катастрофи. Жахливий сморід від сміття, що гнило просто неба, часті пожежі й табори ромів із супутніми проблемами та війнами за територію. Обурені мешканці навколишніх сіл — Малашівців Зборівського та Ігровиці Тернопільського районів — тоді повстали, перекрили дорогу для сміттєвозів і не дозволити надалі експлуатувати об’єкт. Тернопіль тоді ледь не захлинувся у смітті, проблему вирішували  з величезними труднощами, та все ж у цій брудній справі досі не поставили крапку…

На рекультивацію з бюджету Тернополя щороку скеровують 1 млн. грн.

Щодня майже 30 вантажівок з тернопільським сміттям приїжджають на Малашівський полігон. Щоразу вони вивантажують приблизно 1200 куб. м відходів, у рік – 500 тисяч. Сьогодні в Малашівцях «поховано» сміття на глибину приблизно 45 м. Саме стільки назбиралося із 1977 року – початку роботи Малашівського сміттєзвалища.

Щоправда, нині сміттєзвалище можна знайти лише за запахом. Щороку на рекультивацію сміття Тернопільська міська рада надає 1 млн. грн. Як стверджує міський голова Тернополя Сергій Надал, процедура рекультивації відбувається за найсучаснішими європейськими технологіями.

«У Тернополі затверджений проект рекультивації Малашівського полігону, який пройшов державну експертизу. Перед тим міська рада вивчала досвід проведення відповідних робіт у Польщі, Угорщині та Австрії, на підставі якого й розробила власний проект, – розповідає міський голова Сергій Надал. – Відтоді в місті на повну запрацювала схема санітарного очищення Тернополя й проект рекультивації Малашівського полігону. Окрім коштів, які спрямовують на рекультивацію, розуміючи свою відповідальність перед громадою села, міська рада Тернополя щороку надає кошти для забезпечення соціально-побутових потреб мешканців Малашівців».

Процес рекультивації виглядає так: на полігоні постійно працює техніка, яка трамбує привезене сміття й засипає його відповідною сумішшю. Її беруть із кар’єру села Малашівці, розташованого поряд. Така процедура допомагає підтримувати на сміттєзвалищі порядок і уникати пожеж.

500013На Малашівському полігоні хочуть висадити дерева

Як розповів сільській голова Малашівців Володимир Корнутяк, територія сміттєзвалища – понад три гектари землі – огороджена. Ситуація на полігоні впродовж останніх кількох років стабілізувалася. Проте у літню спеку все ж є неприємний запах. Тому там вирішили висадити дерева.

«Процес рекультивації налагоджений. Щодня тут працюють люди, аби сміття не розносилося і не запалювалося. Щоб зменшити неприємний запах вирішили висадити на частині полігону дерева. Поверх суміші будемо насипати землю, а потім висаджувати саджанці», – розповів Володимир Корнутяк.

Як зауважив начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА Орест Сінгалевич, така «зелена» акція частково усуне неприємний запах, але не допоможе вирішити проблему.

«Малашівський полігон перебуває під постійним контролем екологів і працівників водоканалу. Звісно, кожен намагається зробити все, щоб цей об’єкт якнайменше шкодив довкіллю і людям. Але рекультивація – це тимчасовий процес, який, на жаль, затягнувся. Сміття, яке складали десятиліттями, потребує обов’язкової стовідсоткової санації (виїмки) та дегазації.

Щодо якості питної води – можу запевнити, що тернополяни споживають нормальну воду. Адже працівники водоканалу щодня проводять експертизу і не дозволять, щоб із наших кранів текла отрута», – зауважив Орест Сінгалевич.

Сміттєпереробна лінія вийшла з ладу ще до початку роботи

 Сміттєсортувальна лінія, яку придбали за 2 мільйони гривень з обласного бюджету, простоює вже не один рік у практично робочому стані. Громадські активісти кажуть – потрібно лише замінити гумові деталі. Та замість ремонту старого обладнання знайшли інвестора, який готовий на Малашівському полігоні «витягувати» дуже небезпечний газ.

Наразі міська й обласна ради спільними зусиллями намагаються врегулювати бюрократичні норми, щоб закріпити за містом територію полігону. Це дасть юридичну можливість Тернополю споруджувати там газо- та сміттєпереробний заводи.

«Згідно з діючим законодавством, будь-що, пов’язане зі сміттям – чи сміттєвий полігон, чи сміттєсортувальна лінія, чи завод – може бути розміщене виключно за межами населеного пункту. Для того, щоб розташувати будь-який об’єкт, має бути закріплена земельна ділянка. У Тернополі цю процедуру зрушили з місця. Вже розроблений перший проект землеустрою, ми працюємо в цьому напрямку разом, і найближчим часом земля буде юридично закріплена за міською радою», – зауважив Сергій Надал.

За словами очільника Тернополя, на Малашівецькому полігоні вже готовий працювати американський інвестор.

«Після закріплення за містом території полігону ми отримаємо юридичне право робити там відповідні заходи з дегазації. Хочу наголосити, що вже є американський інвестор, готовий на Малашівецькому полігоні «витягувати» газ, який є дуже небезпечним. Це підприємство може перетворювати його у дешеву електроенергію. Більше того, це – додаткові робочі місця для мешканців Малашівців і Тернополя», – заявив Сергій Надал.

Від редакції: Біда, яка забирає людські життя, завжди приводить до нагального вирішення проблеми. Щоправда, борються з нею поки що лише на папері. Відповідно до останньої статистики, на Тернопіллі зареєстровано 740 стихійних сміттєзвалищ. Кількість відходів щороку зростає, а люди так і не навчилися сортувати сміття, бо у місті лише подекуди встановили контейнери на пластик, а про скло й папір навіть не йдеться. Словом, одна біда тягне за собою іншу. Та все ж із цією бомбою сповільненої дії треба щось робити. Бо ми бачили, з якою силою вона може вибухнути.

Інна БУРЯК

На фото: сільській голова Малашівець Володимир Корнутяк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*