Урок просвітянського і поетичного розвою Ганни Костів-Гуски

Тут,  у мальовничому краю на півдні Тернопілля, колись  «український когут піяв на три держави: по той бік Збруча – царська Росія, по той бік Дністра – королівська Румунія, по сей бік Збруча і Дністра – то монарша Австро-Угорщина, то панська Польща…»  Та український голос  і в часи чужинського безпросвіття проривав собі шлях до сердець знедоленого українства.
Ювілейний 150-й рік товариства “Просвіта” осяяний в нашім краї низкою подій, що мають характер непроминальності. Одна з них  – презентація книжки «Література рідного краю. Ганна Костів-Гуска», що вийшла друком у тернопільському видавництві «Джура”.
Ми прийшли до  Борщівського районного будинку культури на зустріч з нею, відомою українською поетесою, активною просвітянкою і очільницею Конгресу української інтелігенції Борщівщини, авторкою 12 поетичних збірок, кавалером ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, лауреаткою низки престижних літературних вітчизняних та міжнародних премій.
Та небуденна подія все ще на вустах палких шанувальників поезії Ганни Костів-Гуски, яка, поза всяким сумнівом, – зірка першої величини сучасної літератури.
З нетерпінням очікувала  спільнота Борщівщини  презентації «своєї» книжки за участі автора.  І вона відбулася. Надзвичайно теплою і щирою видалася атмосфера в залі, куди, окрім майже всіх запрошених українських мовників Борщівщини, завітали представники районної влади, творчої інтелігенції та прихильники таланту Ганни Костів-Гуски.
Як і в час підготовки цього непересічного науково-методичного посібника до друку, в злагодженій взаємодії з поетесою працювали над сценарієм свята поезії редактори й упорядники  книги Петро та Марія Довгошиї, відомі у краї журналісти, активні громадські діячі-просвітяни, а також Оксана Кісіль, головний методист мовноосвітянської спільноти району.
Прозвучала  пісня Ярослави Цюприк-Батіг на слова Ганни Костів-Гуски «Це вишиття для мене, як бальзам». Нині вона стала, на моє переконання,  своєрідним символом усієї поетичної творчості Ганни Костів-Гуски.
Отець Богдан Боднар поблагословив зібрання на цікаву мандрівку в світ поезії. Здібні до художнього читання борщівські  та  іванківські школярики (Христина Ковбель, Дмитрик Цебрій, Вероніка Мороз, Богдан та Юрко Ярчуки) декламували вірші Ганни Костів-Гуски. То віхолою, то вирієм осявали вщент заповнену залу «пейзаж душі поетки з-над Нічлави» (вислів Марії Данилевич) чарівні «золоті голоси краю» Марії Храпчинської та Марії Кашуб’як, завсідників і виконавців усіх творчих масових заходів, самодіяльні виконавці Петро Довгошия та Наталя Морозко.
То був урок, якого в нас ще не було досі,  урок поезії. Виступи вчителів, численних друзів, колег, шанувальників барвистого українського слова, запрошених до класу-майстерні,  дуже вдале музичне оформлення з пісенної скрині зробили той урок незабутньою просвітянською імпрезою.
Вклоняючись учителям за їх труди, Ганна Михайлівна в заключному слові розкрила цікаві «таємниці» творчої співпраці під час підготовки посібника до друку, а також деякі секрети своєї творчості, роботи над словом, над попередніми збірками. Зазначила, зокрема, що ця книжка їй «дорожча, можливо, за усі попередні», бо в ній сконденсовано думки, биття сердець тих, заради кого живеться поету й твориться, тих, кому не байдуже українське поетичне слово.
 
Степан ТАТАРСЬКИЙ,
член НСЖУ
с. Гермаківка
Борщівського району