У смерті сина Романа Кулака з Тернополя батьки звинувачують медиків районної лікарні на Львівщині

27 червня помер 12-річний учень Тернопільської ЗОШ №29 Роман Кулак. У смерті сина батьки звинувачують лікарів Жидачівської центральної районної лікарні Львівської області.

Цілком здоровий хлопчик був, як завжди, на канікулах у бабусі і дідуся – в селі Мазурівка Жидачівського району.

«20 червня у сина раптово погіршилося здоров’я, – розповів тато хлопчика, Володимир Кулак. – Він скаржився на сильний біль у животі, не відчував лівих ноги і руки. Тоді моя рідна сестра викликала «швидку». Я був у той час у відрядженні в Німеччині, дружина – на роботі. Медик, яка забирала сина в Жидачівську центральну районну лікарню, діагностувала тепловий удар. У лікарні теж почали спочатку лікувати тепловий удар, а потім сказали, що це – харчове отруєння. Сестру переконували й у тому, що дитина симулює хворобу (!), мовляв, він надто нервовий і слід прийняти заспокійливе. Серед іншого, прописали валер’янку, дві пляшки мінеральної води… І це в той час, як син страждав від нестерпного болю та благав допомогти. Симптоми кишкової непрохідності були очевидні – здутий твердий живіт, затримка газів, тахікардія, тиск 180\100 та інші характерні прояви».

Роману ставили ще й інші діагнози: гіпертонічна хвороба 2 ступеня, гіпертонічний криз та гострий гастрит. Хлопчик потрапив до Жидачівської райлікарні близько 17 год. 20 червня. Пробув там до 4 год. 21 червня – майже 12 годин. Відтак його почали готувати для перевезення до Львова. Тут, у Жидачеві, і був втрачений дорогоцінний час.

О 6 ранку, коли Романа перевезли в Львівську обласну дитячу лікарню “ОХМАТДИТ”, із Тернополя приїхала його мама. Він її вже не впізнавав. Мама побачила сина блідого і переляканого, губи посиніли, самотужки пересуватись Роман не міг, серцебиття було критично пришвидшене.

«Лікар прийомного відділення «ОХМАТДИТу» була вражена таким жахливим станом дитини, – переповів обставини того дня вбитий горем батько хлопчика. – Дізнавшись, що він уже 12 годин був під наглядом лікарів у Жидачеві, запитувала, як вони допустили, що дитина в такому стані? На очах у моєї дружини сварила медсестру, яка привезла сина, чому не викликали реанімобіль чи санавіацію, або бодай проконсультувалися з їхніми лікарями. До речі, всю дорогу до обласної лікарні медсестра перебувала в кабіні водія, з сином була лише моя рідна сестра».

В «ОХМАТДИТі» терміново розпочали операцію. Під час розрізу лікарі побачили жахливий некроз. Якщо минає понад 6 годин від моменту завороту кишки, внутрішні органи починають відмирати. На той час минуло вже майже 15 годин. Спочатку хлопчику видалили 30 см тонкої кишки, потім ще майже 4,5 метра, половину товстої кишки. Першого дня операція тривала 8 годин. Романа підключили до апарату штучного дихання, ввели в медикаментозний сон. Через два дні після операції, 23 червня, а потім і 24 червня, коли дія препарату трохи ослаблювалася, Роман виходив з медикаментозного сну, реагував на слова мами. Лікарі попросили її пояснити синові, що він у лікарні і потрібно лежати, оскільки хлопчик намагався вставати. Але потім знову стало гірше. Через некроз почав прогресувати сепсис, відмерла ще одна частина товстої кишки. Лікарі розпочали нову операцію 26 червня, після цього його стан на деякий час наче покращився, але…

«26 червня у дружини був день народження, – ледь стримуючи сльози, розповів Володимир Кулак. – Ми сподівалися, що подарунком їй стане одужання сина. Роман таки зробив мамі подарунок – не помер у її день народження. Але ми втратили його наступного дня…

Судмедексперти причиною смерті встановили заворот тонкої кишки».

Після непоправної втрати Володимир Кулак прийшов у Жидачівську лікарню, аби з’ясувати, як так сталося. За його словами, лікар, яка лікувала сина, почала втікати від нього. Казала, робіть, що завгодно, але не дам зробити копії історії хвороби. Однак назустріч йому пішла заступник головного лікаря, яка зробила копії історії хвороби.

«Коли лікар передавала папери, у неї тремтіли руки, – каже Володимир Кулак. – Мені цікаво, чому історія хвороби до цього часу була у неї? Адже минув майже тиждень після смерті. Втім, була не лише її провина: Романа оглядали 8 лікарів, які встановлювали різні діагнози, але вчасно не відреагували на очевидні симптоми кишкової непрохідності. Їхні записи є в історії хвороби, однак не виключаю, що до мого приїзду, 3 липня, її відкоригували.

Чоловік вивчив кожен медикамент, які давали його синові жидачівські медики. З них три – «Церукал», «Платифілін» і гліцеринові свічки для дорослих – заборонені при кишковій непрохідності. «Фамотидин» протипоказаний дітям, як і гліцеринові свічки.

З відповідними листом та заявою Володимир Кулак звернувся у прокуратуру Львівської області, в департамент охорони здоров’я Львівської ОДА. А днями передав звернення з іншими документами Президентові України Петру Порошенку, який перебував у Тернополі з робочим візитом.

«Мого сина вже не повернути, навіть якщо згідно з рішенням суду «медиків» Жидачівської районної лікарні розстріляють, – каже згорьований чоловік. – Мені важливо, щоб отакі горе-лікарі  більше не мали шансів когось калічити та вбивати. Україні потрібна негайна реформа медицини! За винятком окремих фахівців, теперішній її варіант вбиває людей».

Роман Кулак цьогоріч закінчив 7 клас. Йому неодноразово вручали похвальні листи за успіхи в навчанні. Постійно брав участь у численних шкільних олімпіадах, конкурсах, змаганнях, у яких досягав високих результатів. Був розумним, здібним, добрим, ініціативним і цілеспрямованим хлопчиком. Допомагав у всьому по дому, доглядав за молодшою сестричкою.

Десять років тому сім’я Кулаків вступила у дольову участь із сумнозвісним забудовником у Тернополі. У серпні цього року будинок з їхньою квартирою таки здадуть в експлуатацію. Роман дуже чекав на нове помешкання, хотів мати свою кімнату. Побував там наприкінці травня – вперше і востаннє… Через два дні після того, узявши у батька детальний план квартири, сам розробив 3-D проект дизайну всього помешкання. Придумав, який зроблять ремонт, як  розставлять меблі. Над таким проектом школяр працював вперше, але зробив його досконало.

«Торік Ромчик попросив купити йому кота, – розповів тато. – Але потім передумав і сказав, що сам збере на нього гроші. Самотужки зробив зйомку, змонтував і продав рекламний відеоролик для родича, який займається підприємництвом. Збирався підзаробити, роздаючи рекламні буклети в торговому центрі Тернополя. І таки зібрав потрібну суму. 1 червня цього року сам знайшов людей у Бучачі, які продавали кошеня британської породи, домовився, щоб вони привезли тваринку в Тернопіль».

Комп’ютер він теж купив за власні заощадження, відкладаючи гроші впродовж двох років.

Цього року на Вербну неділю митрополит Василій Семенюк запропонував Романові  продовжити навчання після школи в семінарії. Хлопчик дуже зрадів такій неочікуваній пропозиції, й вони потиснули один одному руки на знак згоди.

«Син постійно шукав себе і вже у такому юному віці знаходив, – розповідає тато. – Йому все вдавалось. Він обов’язково досяг би високих результатів у житті, надалі радував би нас, родину і Бога»…

Ірина ЮРКО

https://poglyad.te.ua

Фото з приватної колекції сім`ї Кулаків

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*