Твоє кохання врятувало мені життя

Моє сонечко. Мій найрідніший, найдорожчий. Тебе немає лише кілька днів, а я вже сумую, плачу. Я хочу до тебе, відчути твій подих, дотик твоїх ніжних рук. Знаю, що ти попросиш потерпіти ще місяць і все закінчиться. Робота така, відрядження. А я не можу. Не можу засинати в холодному самотньому ліжку. Не можу прокидатися і не сказати тобі: «Доброго ранку». І не відчути на устах такий ніжний дотик твоїх медових губ.  Саме він і твоє кохання колись врятували мені життя…

Гортаю наш альбом і бачу, як поступово змінюються у ньому світлини.  Аж страшно подумати, що лише кілька років тому я була невиліковно хвора. Бліда, завжди похмура, вже готувалася прощатися з життям. Моє колись густе, чорне, мов смола, волосся випадало, голову вкривала сіра хустка. Очі, колір шкіри – все у мені нагадувало про хворобу. І ось я зустріла тебе. Вродливого, з яскравою усмішкою і жагою до життя. Закохалася з першого погляду. Ти дивився на мене здивованими очима, коли я говорила про якийсь кінець, сум, жаль, і випалив: «Дівчино! Вам скільки років? Може 100? Яка різниця, чим ви хворієте. Ви жива, тож зараз і живіть!» Ти, молодий, вродливий, перспективний  інтерн,  від якого не відводили закоханих і пристрасних поглядів молоді медсестри, запросив мене на побачення. Подарував великий букет квітів. Ми повечеряли у гарному ресторані, для нас грала романтична музика. Ти сказав: «Сьогодні ж день закоханих. Я й забув. Відмічатимемо його щороку». Я ж сумно подумала, що, мабуть, до наступного й не доживу…

А далі було все, мов у казці. Місяці нашого шаленого кохання. Я навіть не допускала думки про погане, про кінець. Коли ж настав час знову пройти курс лікування, а отже, й нові обстеження, мені повідомили: «Ви здорова! Чим ви лікувалися? Як це трапилося?»

З тих пір минуло десять  років. У нас росте маленька донечка Марічка та синочок Арсенчик. Це найкращі у світі діти, виховані, виплекані у любові. Любові, яка руйнує будь-які стереотипи, перешкоди, цілющим лікам, які впевнено перемагають навіть смерть.

Дякую, коханий, за життя! Вітаю з річницею!

Ілона

м.Тернопіль

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*