Тридцяті жнива Степана Коціри

 19007На Тернопільщині повним ходом іде збирання ранніх зернових культур. На сьогодні в області обмолочено  орієнтовно 15 відсотків від усіх посівних площ. Проте окремі господарства суттєво випереджають цю цифру. Серед них і агрофірма «Нічлава» Гусятинського району, яку  тридцять років незмінно очолює відомий хлібороб, заслужений працівник сільського господарства України Степан Коціра.

Свою розповідь про жнива-2016 Степан Євгенович, який господарює на трьох тисячах гектарів, розпочав не з оптимістичної ноти. Річ у тому, що на його території, та й на сусідніх полях, з 25 березня по 15 червня практично не було дощів. За цей період тут зафіксовано від 20 до 30 мм опадів. Це при тому, що звична норма у цей  тримісячний період становить понад 200 мм. І якщо торік зернові навіть на свято Петра і Павла мали зелений прапорцевий лист, то нинішнього року він згорів ще до першого червня. Якщо торік тисяча зерен важила до 52 грамів,  тепер на перших зібраних площах – лише 33-34 грами. «І це при тому, – каже мій співбесідник, – що ми внесли міндобрив під зернові у півтора рази більше, ніж  попередніми роками, та застосовуємо найдорожчу схему фунгіцидів. Про те, що ми зробили все від нас залежне, свідчать і дані науковців, які ще 15 травня прогнозували на наших полях урожай від 65 до 90 центнерів на круг. Та через відсутність вологи уже на перше червня пшениця завершила вегетацію і практично згоріла. Відтак нині збираємо її від 35 до 50 ц/га. У намолоті втратив і ріпак, оскільки, знову таки через брак опадів, коли закладалися стручки, він припинив ріст і майже на третину менший від минулорічного.

Цього року жнива у «Нічлаві» стартували дуже рано, 28 червня почали молотити пшеницю. Навіть найстарший комбайнер господарства Петро Пастушин, який уп’ятдесяте сів за кермо комбайна, такого не пам’ятає. Відтак уже зібрали весь озимий пивоварний ячмінь, оскільки його вологість становила від 10 до 12 процентів при базовій – 14%.

На жнивному полі працює 11 комбайнів, переважна більшість з яких агрофірми. Загалом у жнивному конвеєрі задіяні до 120 чоловік. Аби він працював на повну силу, у господарстві організовано висококалорійне харчування  хліборобів у полі і на токах.

Степан Євгенович акцентує на власній системі  сортооновлення. Тут зазвичай культивують 12 сортів і  щороку 3-4 з них змінюють. Але при цьому роблять їх ретельний аналіз з урахуванням погодних умов, строків посіву та попередників. Наприклад, по сої дуже погано зарекомендував себе «Єврофіт», але якби випадали дощі, то він дав би досить пристойний урожай. І ще одна закономірність: цьогоріч низький урожай  ранньостиглих сортів, а пізньостиглі посуху витримали.

На насіннєвих масивах особливі надії подають вітчизняна «Смуглянка» та німецький «Бумер», який торік видав по 101 центнеру з гектара. Звісно, що вони складуть основу посівів і наступного року. А цього сезону у «Нічлаві» ввели нові сорти «Колоніа», «Султан», інші, з реальною урожайністю по 60-70 центнерів з гектара.

І хоч, порівняно з попередніми роками, у  господарстві буде певний недобір урожаю, цього не відчують пайовики (це – святе), повною мірою будуть сплачені податки і збори до державного та місцевих бюджетів. «А загалом, нарікати немає на що, – резюмує Степан Євгенович. – У підсумку це буде нормальний середній рік. Інша справа, що за таких умов деякі плани доведеться підкорегувати, чогось не збудуємо, не придбаємо нової техніки».

У жнивному конвеєрі агрофірми Коціри перепочинку немає. Колосові поля відразу готують під ріпак, вносять необхідні міндобрива. Ще минулого тижня до сівби озимої пшениці підготували горохові площі, які видали по 32 ц/га. Як на посушливий рік, треба дякувати Богу й за те. Правда, тепер, аби виправити загальну економіку зернових, треба думати про їх вигідну реалізацію. Скажімо, у травні тонна гороху коштувала 10 тис. грн., а нині – 6-7 тисяч. Отже, треба вичікувати максимально сприятливий момент для його реалізації.

На відміну від зернових, цукрові буряки в «Нічлаві» у досить хорошому стані. У 2017-му їх площі планують подвоїти. Причин кілька: це – незамінима культура у сівозміні; цукор частково видають в оплату за орендовані паї. Крім того, відстань до цукрових заводів не більше 30 кілометрів. Але з власної практики Степан Коціра радить  цією культурою займатися лише тоді, коли її врожайність буде вищою за 500 ц/га.

Разом з тим, коцюбинські хлібороби мають значні посіви сої, а вона також добре вродила. Отож, з підсумками сільгосподарського року тут не поспішають, бо, як мовиться, курчат рахують восени.

Приємно, що Степан Євгенович живе не тільки проблемами хлібної ниви. Приміром, у червні для вісімнадцяти спеціалістів господарства він організував екскурсію у славнозвісний Софіївський дендропарк на Черкащині, аби вони відпочили і повчились, як ще краще причепурити  розкішний парк перед адмінбудинком агрофірми. Бо принцип у голови такий: можеш створити красу на квадратному метрі – твори, зумієш причепурити гектар – дерзай! А гектар до гектара – і вся країна стане оазою, на яку буде любо подивитися.

Керуючись таким принципом, хлібороби «Нічлави» дбають про культуру виробництва і благоустроюють святі для краян місця – територію навколо сільської каплиці, символічної могили Борцям за волю України, біля школи, церкви, аби їх населені пункти радували своєю красою сільчан, а підростаючому поколінні прищеплювали гордість за рідний дивокрай.

Тарас БОГДАНЮК

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*