Тож кому належатиме земля на Тернопіллі?

Проведений нещодавно у Хмельницькому національний аграрний форум не зумів розставити крапки над «і» у такому важливому питанні, як доля української землі. Хоча заради її майбутнього, а радше, доцільності запровадження ринку землі в Україні й збиралися хлібороби із сімнадцяти областей держави.

Різноманітні асоціації, зокрема Аграрний союз України та Всеукраїнська аграрна рада, виступають проти запровадження ринку землі, вважають його не на часі. Таку ж позицію займають рада Тернопільського обласного об’єднання сільгосппідприємств і обласна організація Аграрної партії. Мотиви очевидні – тотальне збідніння селянства, неспроможність тих, хто сьогодні обробляє землю, купити її. Після відміни спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників більшість з них опинилась на межі виживання.

Проте все очевиднішими є намагання центральної влади якнайшвидше проштовхнути ринок землі через Верховну Раду. Аби не наразитись на категоричний супротив, розробляють і пропонують його різноманітні концепції у редакції Держгеокадастру та профільного інституту аграрної економіки. В обіцянках не відстає і аграрний міністр Тарас Кутовий, який переконує сільгоспвиробників, що він залишиться у діалозі з аграріями й дослухається до їхньої точки зору.

Та щось не віриться у це. Торік селяни вже попеклися через свою наївність, коли йшлося про збереження спецрежиму оподаткування виробництва сільськогосподарської продукції. Його дружно відмінили нардепи за рекомендацією «згори». Хоча перед тим запевняли учасників акцій протесту, що підтримають селян. Шкода, але злукавили й посланці Тернопільщини у парламенті.

А тим часом приватизація землі, незважаючи на існуючий мораторій, уже крокує Україною. Відповідно до статистики, скуплено 14 тисяч земельних паїв. Хто за цим стоїть – іноземці чи юридичні особи – годі зрозуміти. У Хмельницькому заступник аграрного міністра Краснолуцький уточнив, що в Україні є понад 42 мільйони гектарів сільгоспугідь. Із них під дію мораторію потрапляють 27 млн. га. Отже, 5 мільйонів можуть бути вільно продані, а ще 10 – потенційно потрапити на продаж. Не важко здогадатись, хто має можливість скупити цю землю.

Олександр Краснолуцький назвав і ризики майбутнього обігу розпайованих земель. На першому етапі ринку може відбутися обвал їх ціни, пропозиція переважатиме попит. Потім – спекуляція. У кінцевому результаті земля може опинитися у руках 4-5 найбагатших фінансово-олігархічних кланів. Але чи потрібен такий фінал? Адже земельні паї, за законом, можуть успадковуватися, а їх власники – продавати право оренди (емфітевзис) на тривалий період. Земля тоді залишається у власності селянина і його нащадків.

Учасники форуму вимагають від керівників держави не вносити будь-які законопроекти щодо продажу землі і пропонують провести Всеукраїнський з’їзд аграріїв за участю Президента та Прем’єр-міністра України.

Андрій ДНІСТРЯНЕЦЬ

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*