Тернопільській обласній організації НСЖУ – 60 років!

Нинішній  рік особливий як для ЗМІ України, так і для працівників пера і мікрофона нашого краю. По-перше, у 2019-му відзначаємо 60-ліття утворення НСЖУ і її структурного підрозділу – Тернопільської обласної організації, а, по-друге, поточний рік став початком роботи друкованих комунальних і державних засобів масової інформації в постреформованих умовах. То як працюється сьогодні творчим колективам редакцій, чи задоволені журналісти рівнем свободи слова в країні, чи незалежні вони економічно. Про це та інше розмовляємо напередодні професійного свята з головою Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України Василем Тракалом.

– Василю Йосифовичу, аж не віриться – українській журналістиці – 60! Молодше покоління, переконана, не знає прізвищ голів, які керували ТОО НСЖУ впродовж цих шести десятиліть…

– Фактично першим головою ТОО НСЖУ був Микола Костенко. Одночас він був і редактором «Вільного життя». Зазначу, що за часи його очільництва обласна спілка активно розбудовувала районні та первинні журналістські структури. Після нього головою було обрано керівника облтелерадіокомітету Василя Лопату, який виховав цілу плеяду відомих журналістів – Ярослава Гулька, Олександру Бурму, Володимира Барну, Євгена Барова, Володимира Хаварівського, Ярослава Бензу, Зенона Михлика, Михайла Зубика… Далі у 1981 році головою обрали тодішнього редактора «ВЖ» Івана Гермаківського. На ті часи він був знаним фольклористом і публіцистом. Після цього очільником спілки стала головний редактор «ВЖ» Валентина Полева.

Варто також нагадати, що на зламі 80-90 років Україну захопили воістину епохальні події. Суспільні зрушення не могли не відобразитися і на діяльності засобів масової інформації. І Тернопіль тут, як завше, був попереду. Ще задовго до проголошення незалежності у нас виходять рухівське «Тернове поле» і меморіальний «Дзвін» (редактори Л. Крупа та М. Куземко, друкуються в Литві). Створюються редакції: «За Віру і Волю», «Тернистий шлях», «Заповіт». До читача приходить перша демократична газета краю «Тернопіль вечірній» (редактори Степан Слюзар, Олександр Вільчинський, Василь Томин). Тернопільська обласна рада засновує народну газету «Відродження» (пізніше «Свобода». Перший редактор Микола Вишневський). Виходить перше число журналу «Тернопіль», засновником якого було обласне управління з преси (Б. Хижняк, Б. Ничик). У цей час з‘являються на світ Божий рухівський «Гомін» (Збараж), аграрна «Селянська доля» (Євген Безкоровайний), мегапопулярний тижневик «Західна Україна» (М. Мартинчук, Ю. Цвик), «Русалка Дністрова». Згодом нові часи навіяли і створення дуже популярної серед молоді світської, розважальної газети «Пан+Пані» (Володимир Легкий, Зеновій Фрис, Володимир Залецький, Володимир Андріїшин).

Вийшла в ефір обласна державна телерадіокомпанія (перший генеральний директор ­ народний депутат України першого демократичного скликання, письменник і журналіст Левко Крупа, згодом – заслужений журналіст України, а нині виконавчий секретар ТОО НСЖУ Роман Заяць). Діє також популярне з перших днів, аж ніяк не провінційне TV­4 (вже понад 20 років його очолює член правління обласної організації НСЖУ, заслужена журналістка України Юлія Винокур).

У таких умовах на світанку нової доби розпочинав керівну спілчанську діяльність Микола Лівінський. З 2003-го обов’язки голови ТОО ТСЖУ перейняв редактор «Свободи» Микола Ротман. Згодом тривалий час обов’язки голови виконував її виконавчий секретар Богдан Гарасимчук.

– Пане Василю, якщо оперувати цифрами, то скільки нас сьогодні є в області?

– Статистика свідчить лише про кількість членів облорганізації. Наприклад, у 2007 році на обліку було 345 працівників газет, радіо, телебачення, ветеранів преси та позаштатних авторів. Нині вона налічує понад 700 чоловік. В області діють 25 первинних організацій НСЖУ, найчисельніші – у Збаражі (голова Володимир Кравчук) в Тернопільській облтелерадіокомпанії, редакціях газет «Вільне життя» (редактор Петро Федоришин), «Свобода» (Віктор Уніят), «Гомін волі» (Ярослав Сиривко), «Нова доба» (Василь Тракало), «Новини Шумщини» (Алла Омельчук), «Голос народу» (Любомир Габруський), «Діалог» (Вікторія Іваницька), «Воля» (Анатолій Ткач), «Зборівська дзвіниця» (Оксана Семенина), «Голос Лановеччини» (Наталія Гамера).

– Після процесу роздержавлення друкованих ЗМІ, який тривав три роки, колишні комунальні і державні газети стали незалежними. То яка ситуація зараз?

– Важкі роки реформування пройдено, але основна мета, як ви розумієте, – їхнє стабільне функціонування завтра, через рік-два. Тому НСЖУ розробляє державну програму підтримки місцевих медіа, яка сприятиме вирішенню проблем поштової інфраструктури та доставки, правової підтримки. А подібної допомоги потребують в Україні сотні редакцій. Не так давно на засіданні колегії Держкомтелерадіо голова Олег Наливайко доповів, що станом на початок лютого поточного року реформовано в державі 507 друкованих ЗМІ і редакцій. Лідерами процесу були Кіровоградська, Житомирська, Хмельницька, Миколаївська, Полтавська і Тернопільська області. Сьогодні у нас фактично реформовано усі районні газети.

Зіштовхнувся з проблемою в цьому плані колектив «Свободи», оскільки обласна влада з незрозумілих причин гальмувала процес реформування. Але, переконаний, в судовому порядку усе вирішиться на користь журналістів. Як кажуть, живемо на хвилі постійної боротьби – за вільні медіа і вільне суспільство.

– Ми часто наголошуємо на економічній свободі редакцій. Ця проблема не зникає і цьогоріч?

– Влада посприяла у реформуванні, але, на жаль, не заклала, як обіцяла, кошти у бюджет для фінансової незалежності часописів бодай на перших порах. Проте  багато видань до роздержавлення готувалися: працювали з рекламодавцями, потенційними інвесторами… Ще один вихід зі складної фінансової ситуації – укладання угод  з радами, адміністраціями, які мали б першочергово друкуватися у «своїх» газетах, де вони колись були співзасновниками.

Нерідко чуємо, що майбутнє – за електронними ЗМІ. Проте бачимо приклад такої потужної держави, як США, де газети та журнали успішно друкуються і є популярними. Щоправда, мають паралельно ще й електронні варіанти. Якщо взяти до уваги наші реалії, то, як правило, читають газети здебільшого пенсіонери. Вони не дуже «дружать» з електронними ЗМІ, а хочуть паперового видання. Тому, гадаю, газети будуть жити, аби, повторюся, були цікавими.

Є обнадійлива новина – Держкомтелерадіо надав  пропозиції Мінфіну передбачити в держбюджеті на цей рік фінансових видатків у сумі 37 мільйонів гривень. Будемо сподіватися і чекати, бо проблема – комплексна. Судіть самі. За п’ять останніх років тарифи на передплату й доставку періодики зросли вчетверо. Це набагато перевищує індекс інфляції – тобто всі розумні межі. Істотно подорожчали друкарські послуги, газетний папір, підвищилися комунальні тарифи, а отже, зріс обсяг витрат, що суттєво впливає на вартість видань. Нині газети для багатьох читачів стали недоступними. Торік, за даними експертів, загальний тираж газет і журналів упав щонайменше на 20-30 відсотків. Вони стали заручниками поштового монополіста, бо в селах закриваються відділення, зменшується кількість листонош. Тому, повторююсь, що і тут мусимо чекати, коли влада, яка проголошує курс на євроінтеграцію, не на словах, а на ділі підтвердить відданість європейським цінностям і нарешті використає досвід підтримки місцевих ЗМІ, скажімо, як у Латвії, Франції, Канаді, Швеції… Така підтримка допоможе забезпечити плюралізм думок в інформаційному просторі, а регіональні медіа перестануть бути економічно слабкими і збитковими.

– Пане голово, що ви хотіли б побажати нашим колегам у рік 60-річчя і напередодні професійного свята?

– Журналістській спільноті щиро бажаю, аби й після реформування всі редакції мали багато читачів. Усім нам здоров’я і плідної праці на благо України! Знаменно і символічно, що саме на 60­му році з часу заснування НСЖУ газети Тернопілля успішно завершили процес реформування і стали незалежними! Відрадно, що паралельно активно входять в інформаційний простір нові регіональні канали телебачення, радіо, інтернет­видання, інші медійні ресурси. Саме від їх активної, чесної й об’єктивної позиції залежатиме у найближчій перспективі всесторонній розвиток українського суспільства!

Розмовляла Ярослава ШМИГА

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*