Тернопільські привиди: Вороняча королева

Газета «Свобода» розпочинає серію публікацій, присвячених привидам, які живуть у тернопільських замках, палацах, печерах, лісах, річках і покинутих оселях. Усі зафіксовані факти мають правдиві історії.
Серед ночі у Вишнівецькому палаці ще й нині можна почути стукіт її каблучків, коли над парком літає зграя воронів. Це прилетіла і крокує панськими підлогами вороняча королева – Марина Мнішек.
Для одних дослідників вона залишається авантюристкою, для других – красивою романтичною жінкою, ще для інших – відьмою. Її ім’я дуже добре відоме історикам і пов’язане з іменами найяскравіших історичних особистостей XVII століття. Можна без перебільшення сказати, що вона була залучена до найбільшої інтриги в історії України, Польщі та Росії. До інтриги, що тривала понад десять років і була названа в російській історії «смутним врємєнєм».
Хто ж вона, Марина Мнішек, чиє ім’я так часто трапляється в історичній та художній літературі, і яким чином усі ці події пов’язані з Тернопільщиною? Зафіксовано, що у 1604 році Марина Мнішек перебувала в замку містечка Заложці з військом, яке йшло на Москву.
Трохи згодом, 29 листопада 1605 року, відбулися її заручини із Лжедмитрієм І у Воскресенській церкві містечка Вишнівець. Що спонукало чарівну та юну Марину вийти заміж за, як вважали сучасники, некрасивого Лжедмитрія І? Напевно, як і всі дівчата її віку, мріяла заручитися з «принцом».
Та повернімося до історії. 8 травня 1606 року відбулося вінчання та коронація Марини Мнішек у Москві. На весілля вона отримала від московських бояр і свого чоловіка багато подарунків: тільки коштовностей на суму 500 тисяч рублів і мільйон рублів грошима.
А 27 травня у Москві стався бунт. Як писали російські історики, народ був незадоволений правлінням Лжедмитрія, засиллям поляків, наругою над звичаями та вірою. Самозванця розтерзали, а Марину ув’язнили. Після палацового перевороту московські бояри змусили Марину віддати усі отримані  подарунки, коштовності та мільйон рублів в обмін на життя!
Існують цікаві російські легенди, ніби після захоплення міста Коломна Марина вирішили не везти з собою награбовані багатства, бо це було небезпечно, а закопала їх біля села Богородське, розташованого в урочищі Старцівський брід. Коштовності поклали в яму, а зверху скарб накрили кованими виробами, які зняли з воріт П’ятницької вежі, і засипали землею. Це місце Марина нібито закляла. Шукачі скарбів намагалися розкопати сховок, але щоразу припиняли пошуки, бо з невідомої причини любителів легкої наживи охоплював жах, багато з них втрачали глузд і втікали з цих місць.
Ще одна цікава деталь. За переказами, Марина Мнішек, почувши про смерть сина від другого шлюбу, прокляла весь рід царів Романових і заявила, що жоден із них не вмре власною смертю, що в їхніх сім’ях ніколи не минатимуться злочини й біди, поки вся династія не вимре.
До речі, у 1606 році, і це доведений історичний факт, Марина Мнішек уперше привезла в Росію виделку. Під час весілля в Кремлі Марина невідомим предметом шокувала московських бояр і духовенство. Згодом виделка стала причиною для незадоволення противників Дмитра Самозванця. Вони це аргументували так: якщо цар із царицею їдять не руками, а якоюсь рогатиною, це означає, що вони не руські й не монархи, а породження диявола.
А от палац у Вишнівці, звідки розпочалося таке романтичне і водночас трагічне життя Марини, вона відвідує кожного року. Тоді у парку можна побачити зграї галок чи воронів, які, як кажуть, супроводжують свою воронячу королеву. Особливо 29 листопада, коли усе вороння злітається до Вишнівця. Саме того дня вночі розпочинається весільний воронячий бал у Вишнівецькому палаці.
З Мариною Мнішек у Вишнівецькому палаці пов’язують і привид Білого лицаря. За переказами, у Марину був закоханий молодий шляхтич, який дотепер розшукує свою кохану та сумує за нею.

Віктор КУЛИК