Свекруха називає мене відьмою…

«Доброго дня, дорога редакціє. Пишу тобі, бо не маю більше з ким порадитися, кому виплакатися. Мені лише 23 роки, а я вже маю трьох дітей.  Розумію, що ще жити і жити, радіти, та на це нема ні сил, ні бажання.

Одружилися з чоловіком, коли мені було 17 років. Я сирота, виросла у дитячому будинку, тому дуже втішилася, коли чоловік забрав мене у власний дім і сказав, що тут я можу почуватися господинею. Він був старший на п’ятнадцять років, але мене це не тривожило, я його кохала. Та не сприймала мене свекруха, увесь час  обмовляла. Мені було дуже образливо, проте чоловік підтримував, просив не звертати уваги. Та якось він прийшов від неї якийсь дивний, щось бурмотів собі під носа, а потім почав мене сильно бити. Я після тих побоїв тиждень пролежала в лікарні. Він дуже вибачався, говорив, що нічого не пам’ятає. Згодом почав бити часто і завжди тоді, коли повертався від мами. Невдовзі йому  стало дуже зле, за кілька місяців він «висох» на очах і помер. Ніхто не міг зрозуміти, чому не стало сильного чоловіка, який ніколи не скаржився на здоров’я. А його мати ще й донині всім розказує, що я відьма, щось підливала і вкоротила її синові віку.

Останнім часом постійно знаходжу у себе в домівці підклади. А якось бачила, як моя свекруха набирала в торбинку землю на цвинтарі зі свіжої могили. Мені дуже страшно, та не за себе, а за дітей, вони ще зовсім маленькі, весь час хворіють. За що їм така доля, чому вони мають страждати?

Оксана

Теребовлянський район»

– Дорога Оксано, не впадайте у відчай. Головне – сприймайте своїх діток не як покарання, чи тягар, а як нагороду. Повірте, якщо ви будете жити задля дітей, Бог вам допоможе. У нашій практиці було багато випадків, коли жінки залишались і з п’ятьма дітьми, і всі вони виростали здорові, щасливі, освічені.

Перш за все вам необхідно відробити  пороби з хати і з людей, котрі там живуть. Також необхідно поставити захисти-обереги на хату. Повірте, дуже часто у своїй роботі ми стикаємося з тим, що мати настільки любить свого сина, що починає ненавидіти невістку. З вашого листа можемо зробити висновок, що могла бути магічна прив’язка матері до сина.

Бог найбільше оберігає сиріт, а образити сироту – великий гріх. Та ви не бійтеся, якщо будете хорошою мамою, все налагодиться. А на свекруху не тримайте зла, адже її Бог і так вже покарав, вона нещасна жінка.

Дорогі читачі «Свободи», ми ще раз наголошуємо, якщо ви знаходите у своїй домівці дивні речі, яйця, землю тощо, не зволікайте, одразу ж звертайтесь до знаючих людей.

P.S. Дорогі читачі «Свободи», якщо у вас є запитання чи ви потребуєте поради або допомоги, пишіть до нас, і ми звертатимемось із вашими листами до бережанських цілителів, а відповіді публікуватимемо в газеті.

Якщо ж ви особисто хочете поспілкуватися з Любою Іванівною та Андрієм Завадівськими, телефонуйте: (097)554-63-18, (067)713-44-43.