Повідомити новину

Поширити:

Газета «Свобода» продовжує вже регулярні бесіди з головою Тернопільської обласної державної адміністрації Степаном Барноюпро найважливіші теми дня – про головне.
– Степане Степановичу! Розпочинаємо розмову з неприємного: журналісти каналу «24» нещодавно оприлюднили інформацію, згідно з якою рівень середньої зарплати в Тернопільській області залишається найнижчим серед усіх областей України і в лютому 2017 року становив 4790 гривень. Яка ваша думка щодо цього?
– Зрозуміло, що це – низький показник оплати праці, як і п’ять, і шість тисяч гривень, чого досягли, наприклад, у Харківській, Запорізькій, Київській областях – регіонах з високим рівнем розвитку промисловості, у тому числі високотехнологічної. На жаль, у нашій державі продовжується політика, а відтак, і негативна практика заниженої оцінки людських ресурсів. Її потрібно невідкладно зламати законодавчо на державному рівні, бо не можна однакову працю на споріднених підприємствах в Україні і, скажімо, у Румунії, які належать одному власнику, оцінювати у 3-4 рази нижче. Це – по-перше.
По-друге, прошу врахувати, що за два останні роки рівень середньої заробітної плати в області зріс удвічі (на 2273 грн.) і відставання від середньодержавного показника скоротилося до мінімуму.
По-третє, в нашій області продовжує (і це добре) домінувати сільськогосподарська галузь, де, як правило, рівень заробітної плати нижчий, ніж в інших провідних секторах економіки. Крім того, вважаю за необхідне проінформувати, що у 2016 році жителям області – власникам земельних паїв – орендарівиплатили 800 млн. грн. (на 218 млн. більше, ніж минулого року) орендної плати, що є вагомою надбавкою до доходів громадян сільської місцевості.
А якщо зробити аналіз рівнів зарплат за видами економічної діяльності (секторально), то наша область за окремими показниками стоїть навіть вище від деяких областей. Скажімо, Чернівецьку ми випереджаємо за рівнем зарплати у промисловості на 295 грн.,  у переробній галузі – на 517 гривень, в оптовій та роздрібній торгівлі – на 560 грн., у транспорті, поштовій та кур’єрській діяльності – на 703 грн., у державному управлінні, обороні, соціальному страхуванні – на 208 грн.
Зрозуміло, у нас ще багато проблем із легалізацією зайнятості людей… Тіньова економіка і далі має місце в усіх секторах економіки, у бізнесі, і тут ми будемо наводити порядок усіма доступними методами та способами, у тому числі реалізувавши радикальне реформування  бюджетних галузей.
Великі сподівання (зокрема і щодо рівня оплати праці) маємо на розвиток в області високотехнологічних виробництв таких, як ТзОВ «СЕ Борднетце Україна», що діють у Байківцях і Чорткові. Правда, і тут є свої проблеми: з’ясувалося, що легше було загітувати німецького інвестора прийти в область і відкрити два надсучасні підприємства, ніж забезпечити їх роботу необхідними робітничими кадрами. При нагоді звертаюсь до всіх тернополян працездатного віку: поцікавтесь умовами праці на цих підприємствах і, я впевнений, багато хто з вас захоче тут працювати.
– З 1 квітня стартувала урядова програма «Доступні ліки». Що вже зроблено для того, щоб вона запрацювала в області?
– Відразу ж після ухвалення урядової програми я підписав розпорядження, а обласна рада прийняла рішення про розподіл між районами та громадами області 13 млн. 671 тис. грн., спрямованих Тернопільщині з Державного бюджету. Проаналізовано всю аптечну мережу області, особливо в сільській місцевості, на предмет спроможності забезпечити виконання визначених завдань. Розроблено та оприлюднено інформаційні матеріали для населення області, зокрема, «Пам’ятку для пацієнта», у якій міститься детальне роз’яснення умов і можливостей дії програми.
Уже визначено та укладено договори зі 184 аптеками, які розпочали роботу в рамках програми. Цей процес контролюю особисто.
– А як просуваються справи стосовно формування госпітальних округів?
– Це питання, як і програма «Доступні ліки», є одним із найважливіших у діяльності всіх органів влади в області. Повторюю і наголошую – усіх органів влади. Бо завдання полягає у наступному: визначити (і ми це вже зробили) найбільш підготовлені за всіма показниками 5 медичних установ, максимально зручних, з огляду на розташування, для всіх жителів, наповнити їх найсучаснішим  обладнанням, кваліфікованими кадрами і таким чином забезпечити якість надання послуг, як мінімум, на рівні обласних клінічних лікарень.
Для організації цієї роботи держава готова надати кожній такій лікарні по 50 млн. грн. (всього 250 млн. грн. на область). Але на цьому процес формування госпітальних округів не завершується. У міру готовності інших лікарень (нині районних) до участі у здійсненні цієї надважливої реформи кількість госпітальних округів може і, я впевнений,  буде збільшуватися. Головне, як кажуть, зав’язати бій, а далі – максимум зусиль, організованості, розуміння важливості змін, і все запрацює. Я в цьому переконаний.
– Під час останньої понеділкової відеонаради з керівниками районів та громад ви вкотре підтвердили, що одним із найважливіших пріоритетів області є будівництво доріг – як магістральних, так і місцевого значення. Яка тут ситуація?
– Звіти про роботу облшляхбуду та усіх його структурних підрозділів на місцях відтепер будуть регулярні й обов’язкові. Крім того, усім головам районних державних адміністрацій доручено персонально контролювати якість виконання робіт на автошляхах і доповідати мені особисто.
Наступне: досягнуто домовленості з урядом про фінансування будівництва магістральної дороги Тернопіль – Дубно (до межі з Рівненською областю) на суму 500 млн. грн. Роботи уже інтенсивно ведуть, щоденно вкладають близько однієї тисячі тонн асфальтного покриття. Об’єми робіт великі, тому найважливіше  –  забезпечити максимальну організованість роботи всіх служб шляховиків.
Крім того, тривають ремонтні роботи на магістралях Тернопіль – Бучач – Івано-Франківськ, Тернопіль – Львів, Тернопіль – Хмельницький, Тернопіль – Чернівці. За інформацією служб, щодня тут працюють 30-40 бригад, десять струменевих машин…
Завдання визначене чітко й конкретно: до 1 червня завершити всі роботи з так званого ямкового ремонту всіх автомобільних шляхів області.
Є реальні зрушення і щодо участі бюджетів місцевих територіальних громад у ремонті та спорудженні доріг, які з’єднують населені пункти громад. Вкотре апелюю до досвіду роботи Великогаївської об’єднаної територіальної громади (як приклад для інших), яка разом із облшляхбудом уже цього року освоїла 7 млн. грн. на спорудження дороги на відрізку між селами Скоморохи й Смолянка. На черзі села Козівка, Баворів, Грабівці, Білоскірка, Товстолуг і аж до Великих Гаїв (більше 20 км доріг).
Не відстає в цьому плані йЗолотниківська об’єднана територіальна громада, де також на умовах співфінансуванняповномасштабно ремонтують сільські дороги. Уже готові до такої співпраці Теребовлянська, Шумська та Скалатська територіальні громади. На жаль, інші навіть за наявності необхідних власних фінансів ще очікують…
Можу сміливо зробити висновок, що зініційований реформами процес активізації громадянського суспільства вже дає перші вагомі позитивні результати, і це додає оптимізму.
   Розмовляв Володимир БАВОРІВСЬКИЙ