Сімейні лікарі прийматимуть заяви про посмертне донорство

В Україні набув чинності закон про трансплантацію – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».  Цей нормативний акт є довгоочікуваним, оскільки царина трансплантації через законодавчі табу до цього часу не мала належного розвитку. В одному з останніх номерів «Свобода» писала про молодих людей з області, у яких пересаджені органи. Так от, їм зробили операції в Білорусі. У цій сусідній країні рахунок таких оперативних втручань ведеться на тисячі, у нас же – на сотні.

Між тим, трансплантація органів, за твердженням фахівців, є і порятунком життя людей, і великою економією державних коштів. Скажімо, тримати хворого на гемодіалізі обходиться учетверо дорожче, ніж пересадити йому нирку та підтримувати стан імуносупресантами.

Що передбачено новим законом? Розширено перелік осіб, які є близькими родичами, а отже і коло осіб для родинного донорства: це і двоюрідні брати, сестри, дядьки, тітки, племінники, особи, які перебувають під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Живим донором може бути тільки повнолітня людина, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації. Водночас неповнолітній може бути донором, коли відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань, реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора, трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта.

Згідно з правками, сімейний лікар може отримати згоду на посмертне донорство та мати право вносити таку інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а також визначено можливість донорства кісткового мозку від повнорідних братів або сестер віком до 18 років.

Законом також передбачено, що до початку роботи Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, але не пізніше 1 січня 2020 року, положення цього закону щодо використання цієї системи для організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації не застосовуються. А надання такої допомоги здійснюється на основі інформації, що міститься на паперових носіях.

Зазначено, що до початку роботи ЄДІСТ та протягом наступних трьох місяців з дня початку її роботи рішення про можливість або неможливість застосування для трансплантації анатомічного матеріалу від донора–трупа приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, в порядку черговості згідно з таким листом очікування.

Міждержавний обмін анатомічними матеріалами людини в рамках міжнародного співробітництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації.

Закон конкретизує, що дозволено лише міжнародний обмін анатомічними матеріалами, а щодо гемопоетичних стовбурових клітин — дозволено їх купівлю-продаж.

 

Ольга КУШНЕРИК

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*