Шануйте стареньких батьків!

Дороге «Гніздечко», я – твоя постійна читачка і щотижня з нетерпінням чекаю на нові історії.

Разом із дітьми прочитали історію «Батькове Різдво», плакали, співчували самотньому старому чоловіку, від якого відцурались діти.

А я хочу розповісти про те, яких маю прекрасних дітей. Нині у мене серце кров’ю обливається, за сльозами світа Божого не бачу. І якби не підтримка моїх кровиночок, не знаю, як би я це горе пережила…

На саме Різдво помер мій чоловік – батько трьох дітей, дідусь шести онуків. Помер раптово…

У нього була невиліковна хвороба, але ж він жив! Ходив, радів кожному дню. Його увесь час підтримували наші діточки: доньки Наталя і Ніна, син Саша, зяті Вітя і Володя, невістка Лариса.

Дякую вам, мої рідні, за доброту, розуміння. Пишаюся вами! І вдячна Богу, що ви у нас виросли такими хорошими, дружніми. Я спокійна за свою старість, бо мої кровиночки завжди подадуть руку, ніколи не залишать у біді.

Хочу звернутися до всіх читачів «Гніздечка». Шануйте і любіть своїх стареньких батьків. Пам’ятайте, що ви також колись будете такими. Виявляйте чуйність, милосердя до рідних, і за це все Бог віддячить сторицею.

Люба

м.Заліщики

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*