«Сбербанк»: стратити не можна помилувати, або Де поставить кому влада?

 

Упродовж останніх трьох років акції протесту в більшості міст України стали звичною справою. Люди, аби висловити своє невдоволення, виходять на майдан. Зі собою майже завжди приносять шини та коктейлі Молотова, адже це – символи революції Гідності. Цього разу все пішло не за планом: у Тернополі громадські активісти шини не палили, а от вхід до «Сбербанку» замурували в буквальному сенсі слова.

Уперше з цеглою та цементом під стіни російської фінансової установи прийшли київські активісти. Далі так само вчинили йтернопільські. А сьогодні акція набула масштабу йпоширюється всіма містами України.

Що спричинило такий бурхливий протест та якими можуть бути його наслідки? Спробуємо з’ясувати!

Вирішили діяти радикальніше…

Акції протесту проти «Сбербанку» відбуваються не вперше. Торік громадські активісти вже приходили до фінансової установи з вимогами припинити діяльність, оскільки банк підозрюють у фінансуванні терористів на Донбасі. Однак акції були мирними і спокійними, а влада ніяк не відреагувала на вимоги учасників протестів.

«Ми неодноразово проводили мирні акції протесту під стінами цього банку. Також просили депутатів на сесії міської та обласної рад звернутися до Верховної Ради з вимогою заборонити російський бізнес на території Тернопільської області. Але досі нічого не було зроблено. Тому вирішили діяти радикальніше», – заявив голова ГО «Національний корпус» у Тернополі Володимир Петришин.

До радикальних дій активістів спровокувало рішення «Сбербанку» обслуговувати клієнтів, які надають так звані паспортиДНР та ЛНР.

Це рішення спричинило протести не тільки громадськості. На відверте порушення українського законодавства змушена була відреагувати і влада. НБУ заявив про ініціативу застосування санкцій до «Сбербанку». А міністр внутрішніх справ Арсен Аваковнаголосив, що дії «Сбербанку» антиукраїнські й незаконні.

Зрештою, на виконання рішення Радбезу Нацбанк запропонував запровадити щодо українських «доньок» російських банків санкції у вигляді запобігання виведенню капіталу за межі України.

“Сбербанк”, ВТБ і “Промінвестбанк”

В українському банківському сегменті наразіприсутня низка російських банків: «Сбербанк», ВТБ і «Промінвестбанк». «Сбербанк» – один із найбільших в Україні. Як стверджує економічний експерт Борис Кушнірук, за три роки російські банки вклали в Україну 2,5 мільярда доларів. На тлі банкрутства багатьох українських фінустанов російські почувають себе більш ніж комфортно.

«Три роки держава не заважала їм працювати, навіть навпаки, якщо врахувати відсоток присутності «Сбербанку» на українському ринку. «Сбербанк» присутній, зокрема, у Чехії, але там в нього немає таких гарних умов, хоча президент цієї країни дуже лояльний до Путіна», – зауважує експерт.

А що далі?

Як буде розвиватися ситуація далі – невідомо. Проти «Сбербанку» можуть бути запроваджені санкції. На думку експертів, це може бути обмеження окремих операцій або ж заборона діяльності в Україні. Це, правда, призведе до судових процесів.

«Україна може подавати позови в міжнародні суди про призупинення міжнародними компаніями співпраці із «Сбербанком» і навіть відключення від системи SWIFT. Адже заява банку (про визнання паспортів ДНР/ЛНР) – це, фактично, визнання фінансування тероризму. Ми мусимо симетрично, хоча б дзеркально реагувати на дії Росії», –наголосив Новак.

З іншого боку, як зауважує політолог Микола Давидюк, у ситуації з протестами не обійшлося без політики. Це може бути пов’язано з президентськими виборами. На його думку, акція не наповнена смислами, вона емоційна. Чому така не відбулася першого дня війни або під час анексії Криму?

До речі, ця акція стала чудовою пропагандистською картинкою для російського ТБ про безпрєдєл радикалів у всій Україні. При цьому Валерію Гонтареву центральне російське телебачення навіть похвалило за її роботу. І не треба забувати, що цю картинку побачать і на Заході, де теж навряд чи оцінять будівельні здібності українських активістів.

Бойкот російським товарам

На думку політологів, навіть якщо влада закриє російські банки в Україні, це призведе до втрати роботи багатьма людьми, а також вкладів клієнтів. Причому не виключено, що віп-клієнти, серед яких чимало українських політиків, свої вклади вже вивели звідти.

Відтак акція «Не купуй російське» була б набагато дієвішою. Причому це стосується не лише фірм, які здійснюють великіфінансові операції, а й звичайних українців, які можуть оголосити бойкот російським товарам, що на полицях українських магазинів.

Наталя ЛУКІВ

Від редакції.Тернополяни та українці загалом можуть ще сотні разів виходити на акції протесту проти  російських банків, газу, продуктів тощо. Це важливо, бо кожному з нас вже несила мовчати. Проте наші політики повинні навчитися чітко і вчасно реагувати, а не ухвалювати рішення із запізненням на три роки. Та й те лише через масові протести громадськості і певні корисливі політичні мотиви.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*