Розслідування «на контролі»

Такі відписки отримував житель Тернопільського району, а між тим кримінальну справу давно закрили і … загубили.
Минулого тижня до редакції звернувся тернополянин Ігор Яримович зі скаргами на бездіяльність тернопільської поліції. Він переконаний, що лише публічним розголосом можна спонукати поліцейських належно розслідувати кримінальне провадження стосовно обставин побиття його батька. Не випадало чоловікові нагадувати: є прокуратура, суд, вище поліцейське керівництво, бо він, за його ж словами, «пройшов усіма колами пекла» – скаржився скрізь, однак фактично нічого не домігся.
У 2012 році на власному подвір’ї у с. Великі Гаї Тернопільського району побили старенького батька цього чоловіка – Олега Яримовича. «Коли його виносили лікарі «швидкої», то видно було, як поламані ребра випинали шкіру», – каже п. Ігор. Після того батько понад місяць пробув у лікарні, за висновком судово-медичної експертизи, йому заподіяно середньої важкості тілесні ушкодження.
Що ж трапилося? Довго тліючий сусідський конфлікт час від часу спалахував сварками, скандалами і рукоприкладством. Люди, що проживають межа у межу, перетворилися на непримиренних ворогів. Деталі та обставини бійки на подвір’ї, що сталася 24 червня 2012 року, мають різне трактування в учасників конфлікту. Окрім пенсіонера Олега Яримовича, який потрапив до лікарні, за медичною допомогою зверталася і «супротивна сторона» – сусідка, у якої зафіксовано легкі тілесні ушкодження.
Міліція не захотіла вникати у жорстке протистояння і, фактично нічого не з’ясувавши, відмовила у порушенні кримінальної справи. Яримовичі скаржилися, і час від часу у справі проводили додаткову перевірку і знову її закривали. У серпні 2014-го Тернопільський міськрайонний суд скасував постанову про закриття кримінальної справи і повернув матеріали слідчій СВ Тернопільського РВ УМВСУ в області для проведення додаткового розслідування. Суд вказав на хиби: не проведено допит свідка, лікарів «швидкої», хірургів, які чергували у травмопункті, власне, не з’ясовано причин отримання Яримовичем тілесних ушкоджень.
Після того, розповідає, Ігор Яримович, батько був переконаний, що слідство встановить істину. Але минав час, і нічого не відбувалося. Він звернувся із заявою, мовляв, поінформуйте, як просувається розслідування. Письмова відповідь не забарилася. «Триває досудове розслідування, у ході якого проводяться усі необхідні слідчі дії з метою швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та прийняття законного рішення у найкоротший термін», – бадьоро повідомили заявника зі слідчого управління УМВСУ в області 21.08.2015 року.
«Тоді ми й уявити не могли, що міліція повністю проігнорує постанову суду і не поновить розслідування, а нас дуритиме оптимістичними відписками, – каже Ігор Яримович. – Більше того, міліцейське керівництво запевняло, що справа перебуває на їхньому контролі. У квітні 2016 року з відповіді керівника обласної поліції О. Богомола я довідався, що кримінальна справа закрита ще 01.05. 2014 року! Тобто, постанова суду – їм не указ. Почали з’ясовувати, як так сталося. З’ясувалося, що і матеріали кримінальної справи зникли! «Не вдалося встановити, де в даний час знаходяться документи процесуальних дій та процесуальних рішень, проведених і прийнятих у кримінальному провадженні» – так відписали батькові на запити. А також повідомили, що з цього приводу опитати слідчу не можливо, бо вона звільнена з міліції у 2015 році. Виходить, «похоронили» батькову справу і за це ніхто не відповість».
Після звернень у різні інстанції 21 квітня 2016 року досудове розслідування у справі поновили. Наприкінці року Яримовичі, збагнувши, що справа так і не зрушилася з мертвої точки, звернулися на «гарячу лінію» Національної поліції. Після того їм надійшла відповідь: надано додаткові вказівки про проведення слідчих (розшукових) дій.
Яримовичі уже не вірять відпискам, і, здається, мають на це усі підстави. Нині – кінець лютого 2017-го, тобто п’ятий рік їхніх пошуків справедливості…

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*