Повідомити новину

Поширити:

50007У cелі Пикуличі, що на околиці Перемишля (Польща), відбулося традиційне щорічне Свято української національної пам’яті. Участь у ньому взяли делегації з Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, спілчани товариств українців Польщі, представники Посольства України у Варшаві, Генерального Консульства України у Любліні та місцевої польської влади.
Свято відбувається щороку, починаючи з 20-х років минулого століття. Воно пов’язане із  вшануванням пам’яті понад двох тисяч інтернованих українців, вояків і старшин Армії УНР та полонених вояків УГА, які в результаті жахливих умов утримання та епідемії тифу у 1918–1919 роках померли в таборі біля села Пикуличі, де й поховані на Українському військовому цвинтарі.
Цьогоріч урочистості розпочали зі Святої літургії у катедральному соборі УГКЦ св. Івана Хрестителя, що в Перемишлі. Відтак майже півтисячі українців, серед яких близько сотня тернополян, у супроводі військового оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного рушили до Українського військового цвинтаря. Проте мирній молитовній ході намагалися завадити близько 20 агресивно налаштованих молодиків.
Як повідомляє «Польське радіо», вони напали на учасників церковної процесії під синьо-жовтими прапорами.
Агресивно налаштовані поляки тримали в руках плакати на кшталт «Бандерівці та їхні прихильники – геть з Польщі» і викрикували неприємні гасла про волинську трагедію.
На одного з чоловіків на чолі процесії навіть накинулись і порвали сорочку через те, що його вишиванка була червоно-чорного кольору. Навкулачки з хуліганами заледве не пішов сивочолий голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння», професор, один із ініціаторів ходи ще в 1990-му – Володимир Середа.
Серйозної сутички вдалося уникнути завдяки роботі правоохоронців. Вони відтіснили нападників від учасників процесії.
50008Заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, який був на Святі української національної пам’яті, каже:
«Історія українсько-польських стосунків має чимало гострих кутів та є доволі болючою, проте це – історія, котру мають досліджувати історики, а не по-своєму трактувати політики. Метою провокації було розсварити українців та поляків. Думаю, її готували тривалий час і вона була покликана спровокувати щось подібне на Західній Україні. Привід – вихід через два місяці на екрани фільму «Волинь». Не врахували організатори й ініціатори тільки одне: наші народи перестали бути заручниками історії, вони давно пробачили один одному та, подавши руки, стали її творцями. Доказом цього є той факт, що нині під час процесії пліч-о-пліч з українцями стояли поляки».
Знаково, що попри два десятки хуліганів, учасники ходи таки дісталися до Українського військового цвинтаря. До підніжжя Меморіалу українським воїнам поклали квіти й заспівали «Ще не вмерла Україна».
Свято Української національної пам`яті завершилося, проте ситуацію, що склалась, обговорюватимуть дипломати з метою вжити всіх необхідних заходів, аби більше таке не повторилось.
З приводу нападу на молитовну ходу в Перемишлі Глава УГКЦ звернувся з офіційною заявою, в якій різко осудив дії нападників.
Ми рішуче засуджуємо прояви крайнього націоналізму. Така поведінка не сумісна з честю, гідністю і покликанням європейського, а тим більше християнського народу.
Подібні дії руйнують спільний європейський простір, стають причинами розпалювання ненависті й незгоди, а  тому створюють перешкоди для будування нашого спільного майбутнього.
Ми певні, що культурне, інтелектуальне середовище польського народу, як і церковні діячі, теж рішуче засуджує подібні вчинки. Ми й надалі будемо разом діяти в дусі польсько-українського примирення, яке спільно започаткували вже багато років тому», – йдеться у заяві Патріарха Святослава.
Наталя ЛУКІВ
Від редакції: Звісно, сьогодні україно-польський конфлікт намагаються заладнати на рівні політичних дискусій. Та виявилося, цього замало. Як повідомив газеті «Експрес» історик Павло Подобєд, в ніч на суботу невідомі пошкодили 3 автівки місцевих українців, на яких була розміщена українська символіка – український прапорець біля лобового скла. До містян українського походження надходять телефонні погрози, вперше за тривалий час на українську мову реагують образливими вигуками, і це – на вулиці серед білого дня. Український народний дім у Перемишлі та місцевий осередок Об’єднання українців Польщі звертаються до МЗС України, повідомляючи про акти ненависті та ксенофобії. Проте ніхто не поспішає реагувати, адже зіпсувати міждержавні стосунки із важливим партнером нікому не хочеться…
Усі ми розуміємо, кому вигідні ці міжнаціональні конфлікти, але українцям Перемишля від цього не стає легше. Вони просять про моральну підтримку. Бодай про заклик до польського суспільства припинити ксенофобські випади і погрози на адресу українців.