Про політичну культуру

 

 

Актуальні нотатки

напередодні парламентських виборів

від медіа–фестивалю політичної сатири

Тернопілля «Гарячі припарки»

 

Доволі часто із телеекранів лунає недолуга сентенція, що політика – це брудна справа. Із цим важко не погодитись, якщо про це говорять відверті шарлатанинаперсточники, закостенілі махінатори, які використовують політику для одурманення виборців, щоб, заручившись їхньою підтримкою, використовувати владні повноваження з метою швидкого неправомірного збагачення.

Але існує і протилежна  світоглядна позиція, де політика – це одна із важливих сфер людської діяльності. Щоб вона була успішною замало голого ентузіазму, тут ще потрібні ерудиція та професіоналізм, вміле поєднання  наукових теорій та практичного досвіду. Таку політику можемо порівняти із криголамом, який йде попереду економіки, розтрощує льодовики застою і, таким чином, створює сприятливі передумови для суспільного прогресу.

У цьому процесі визначальне значення відіграє історичний досвід поколінь, а зокрема напрацювання лідерів національно–визвольних змагань, теоретиків і стратегів державного будівництва. Для українців такими знаковими постатями є, насамперед, провідники українського націоналізму, яким вдавалося консолідувати здорові сили суспільства у найбільш загрозливі для нації часи. Їхні праці легко відшукати у соціальних мережах, але більшості наших сучасників така затія не до мислі. Їм не до самоосвіти, бо змушені боротися за виживання. Тож одні голосують  за підказками «намальованих» рейтингів, інші оскверняються, торгуючи своїм виборчим правом. А загальний рівень політичної культури населення перебуває у такому ж зародковому стані, як і на зорі державної незалежності.

На президентських виборах співвітчизники віддали перевагу Володимиру Зеленському, як представнику нової політичної сили, який задекларував нові підходи щодо розв’язання болючих проблем сучасності, а насамперед щодо припинення війни. Але, як бачимо, керівником української делегації у Мінському переговорному процесі знову призначено Леоніда Кучму, який за десятиліття свого правління допустив банкрутство бюджетоутворюючих галузей економіки, створив тепличні умови для розвитку олігархату. А ще закрив на Донбасі десятки вугільних шахт, а натомість не запровадив жодних соціальних програм. Саме на цьому грунті почав розростатися горезвісний сепаратизм.

Прикро, що значна частина виборців не замислюється над важливістю названих проблем, а зокрема щодо ймовірності того, що наступний склад Верховної Ради України може виявитись гіршим від попереднього.  Тоді українській державності загрожуватиме ще більша небезпека. Про це вкотре наголошують учасники фестивалю політичної сатири «Гарячі припарки». Сподіваємось, що ці пристрасні, високохудожні роздуми над проблемами сьогодення спонукатимуть до солідарного мислення тих, хто прагне 21 липня проголосувати свідомо, за покликом гарячого серця та тверезого розуму.

 

Василь Неручок,

голова ГМСК «Тризуб»

 

 

Фігоро тут, Фігаро там?

 

Хто ж то є той Фігаро, що то тут, то там? –

Ось таку загадочку, панове, Вам задам.

Наче муха очманіла по світах гасає,

Марно  тринькає казну –– мов глузду немає!

То в Сургуті обізве нас усіх придурками,

То впряжеться в якусь спілку

з неграми, чи турками.

То махне він до Пекіну, то у Рим гайне ––

Результату ніякого – лиш спалив пальне.

Хоч були, були, звичайно, треба пригадати,

Таки були з тих візитів якісь результати?..

У Вірменії, скажімо, в президентськім барі,

Пощипав офіціанток, пограв на гітарі!..

В Кишиневі побував, кожен пригадає…

Були труби українські –– москаль відбирає!

В білокамінну  стабільно свої звіти возить,

Лекторату «лапшу віша», й дурниці морозить.

Щоб зневажити закон, спасти власну шкуру

Спродує цілу країну, кошти йдуть в …Науру.

Нас із Вами, і нащадків він давно десь має…

Відгадайте, хто так «гарно» за Вкраїну  дбає?

(2003)

 

***

Хмель з похмелюги маху дав,

Коли угоду з москалем уклав.

З того похмілля вигадав канап

Хохла він «братською» рукою цап!

9 березня 2004 року

Не вірю,  знаю, сподіваюсь…

Я не вірю братигречкосії,

Що пихата і сита Європа

Захистить українського хлопа?

 

Я знаю пречесна громадо,

Що Москвою хвалена угода

Це ярмо для мого народу.

 

А сподіваюсь на мудрість нації:

Де побратимство  та тяжкий труд

І війну, і оцю розруху,

Як то мовиться,

все перетруть!

Вересень 2016 р.

 

Еволюція деградації

Вони були завжди

Споконвіків:

В усіх імперіях,

Державах, королівствах..,

При повелителях

В палатах гомінких…

 

Усе чудить

Пани їм дозволяли…

Аж дочекалися:

Тепер на глум і стид

Вельможними панами

Блазні стали!

Травень 2012 року

Кость Чернець,

м. Ланівці

 

Коли?

Коли вже простятьсяпробачаться

Провини твої і щедроти?

Коли над тобою наплачуться

Слюняві твої патріоти?

 

Коли з нас, нарешті, осипляться

Ті злидні, ті воші і пархи?

Коли вже тобою наситяться

Неситі твої олігархи?

 

Руками і мислями чистими

Коли вже утвердиш свободу?

Коли дивоцвітом огнистим

Засяєш у колі народів?!

 

***
То потурнаки, а то недоляшки,

То малороси, а цей ось могол.

Як українця знайти нині важко

На Україні. Та й сам ти хохол!

Той у варяги подався, той в греки,

Той буарбейтером десь у Москві…

По зарубіжжях близьких і далеких

Слід будівничий моїх земляків.

Тішаться греки, жирують сеньйори.

Євродобробут зростає, як ртуть.

А в Україну фугують фургони

Євронепотріб у край мій везуть.

Ех, Україно! Еліта і клани,

Скоробагатьки, що сраму не ймуть.

В євроборделях твої роксолани

Туркам і гідність і честь продають…

В Києві знову вирують майдани

У різнобарв’ї  символік дрібних.

Кличуть білборди порвати кайдани,

Кинути виклик жахіттям війни …

У авангарді бомонд міжпартійний

Гарно пригрілись там кум, сват і брат!

Ми в їхніх планах безправні холопи,

Ласий до витрішок електорат.

 

Вибори, вибори… Знов без вибору,

Знов продаємо за гріш голоси.

Скільки оцей ще триватиме сором:

Гамір, розбрат, колотнеча в  столиці,

А в регіонах хронічний пасив?

 

В . Довгалюк,

с. Кутиски Лановецького району

Гуляй, Иван!

 

Сегодня в клубе музыка играет,
И лозунги на празднество зовут,
И молодцы какие-то шныряют,
И втихаря гостинцы раздают.

Кулёк муки или бутылка водки,
Или червонец в руки – чудеса!
Паны сегодня выборы проводят,
Панам нужны сегодня голоса.

Бери, Иван, иудины червонцы,
А лучше водку – чем не благодать?
Сегодня всё на свете продаётся –
Так почему же голос не продать?

Продай – и пей за панских кандидатов,
Тех, что тебя раздели догола,
Завод закрыли, отняли зарплату,
За это можно прямо “из горла”.

Гуляй, Иван! Сегодня ты не быдло,
Сегодня ты для них электорат,
Залей глаза, чтобы не стыдно было,
Ведь дома дети нищие сидят.

Всё рушится, всё разокрали к чёрту,
Паны жиреют, остальным – беда,
Но ты гуляй! Сегодня ты в почёте,
А то, что будет после – ерунда.

А завтра ты, конечно, протрезвеешь,
Вокруг – тоска, безденежье и мрак,
И ты панам – уж не Иван-царевич,
Для них ты вновь – Иванушка-дурак.

 

Андрій Ковтун,

м. Запоріжжя

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*