Платимо за цивілізацію …шахраям

Телефонний дзвінок застав читачку «Свободи» Уляну у супермаркеті – саме у той момент, коли вона у черзі наблизилася до каси. Незнайомець молодечим голосом відрекомендувався працівником служби безпеки “Ощадбанку” і почав випитувати, чи жінка є клієнтом “Ощадбанку”, “УкрСиббанку”, чи ще якогось банку-партнера. Уляна не була клієнтом жодного з них, це її і порятувало. Бо, як згодом зізналася, заскочена зненацька у магазинній черзі, мабуть, випалила б усю необхідну шахраєві інформацію. Тим паче, що той говорив наполегливо, навіть погрожував, що, у разі відмови надати інформацію, заблокує усі картки, прив’язані до її номера телефону.

Після цього випадку стривожена жінка звернулася до оператора банку, яким користується, і той порадив не звертати уваги, бо такі телефонні дзвінки не мають жодного стосунку до фінансової установи, мовляв, різко активізувалися шахраї.

“Ощадбанк” відчув масові шахрайські атаки з осені минулого року. Це частково пов’язано із націоналізацією «ПриватБанку». Злочинці скористалися з невизначеності і почали «штурмувати» банківських клієнтів підробленими SMS-повідомленнями з невідомих номерів – нібито від імені банку про блокування картки та необхідність зателефонувати до контакт-центру. Коли ж людина телефонувала на вказаний номер, то в неї намагалися дізнатись персональні дані, зокрема номер картки. Після того гроші із банківських карток щезали.

Банкіри, поліція через ЗМІ безперервно застерігають: кодове слово, номер картки, термін її дії, PIN-код, CVC/CVV-код (3 цифри на зворотному боці картки) нікому не варто повідомляти, а тим більше особам, які заявляють, що вони є співробітниками банку.

Але ці застереження, схоже, доходять не до всіх. Ось останнє повідомлення прес-служби ГУ НП в області. «До співробітників Тернопільського відділу поліції звернулися одразу двоє жителів обласного центру.  В 44-річного чоловіка з банківської картки зникло майже двадцять чотири тисячі гривень, а в 56-річної тернополянки –  майже десять тисяч. Обоє потерпілі стали жертвами шахраїв».

Як розповіли потерпілі, кошти зникли з електронних гаманців одразу після того, як до них зателефонували невідомі і, відрекомендувавшись співробітниками «Ощадбанку», попросили назвати реквізити карток – нібито задля збереження коштів. Мовляв, є спроби злочинців втрутитися в роботу банку, тому, аби зберегти кошти клієнтів, співробітники мають знати дані їхніх карток.

Отже, шахраї уже почали використовувати настороженість клієнтів «Ощадбанку», який під шахрайським прицілом! Авжеж, людина, начитавшись-наслухавшись про небезпечні посягання, може сприйняти за чисту монету інформацію про лихі наміри кібер-злочинців і повірити, що банк щось таки робить задля збереження грошей клієнта, а отже, треба надати дані про картку. Не робіть цього!

За інформацією «Української правди», у такий спосіб 2016-го шахраї обікрали карткові рахунки українців на 275 мільйонів гривень! Для порівняння: у 2015-у  крадіжок було на 51 мільйон гривень. Якщо така загрозлива тенденція збережеться, то до кінця цього року жертвою телефонних шахраїв стане кожен тридцятий українець.

Ще одна неприємна новина – про фішинг (технологія онлайнового шахрайства, яку використовують зловмисники для отримання особистої інформації користувачів). Як повідомила прес-служба «Ощадбанку», останнім часом були зафіксовані випадки фішингу, що полягали у спробах несанкціонованого отримання конфіденційної інформації держателів платіжних карток банку за допомогою шахрайських сайтів, що дублюють офіційний сайт «Ощадбанку» (наприклад, сайт http://oschadbank.at.ua/). «Наголошуємо на тому, що єдиним офіційним сайтом «Ощадбанку» є www.oschadbank.ua.», – йдеться у повідомленні.

Як «не клюнути» на фішинг? Радять за будь-якої підозри відразу ж заблокувати картку та звернутися до свого банку для її перевипуску. Встановлюйте обмеження на кількість і суми операцій на день/тиждень/місяць в обсязі звичайних необхідних поточних витрат за відповідний період. Здійснюйте трансакції в мережі Інтернет тільки через сайти з максимальним рівнем захисту персональної інформації PCI DSS та захищені з’єднання через HTTPS. Оформлюйте окрему картку для здійснення Інтернет-покупок, поповнюйте її виключно перед покупкою на суму її вартості. Підключайтесь до послуги SMS-інформування про проведені за допомогою картки операції.

Береженого Бог береже, але стати «береженим» доволі не просто. Тепер банківські картки мають майже усі. Люди масово користуються Інтернетом, купують-продають знову ж таки з допомогою всесвітньої павутини, платять за комунальні послуги, купують залізничні квитки… Навіть і не перелічити усіх вигод, а відтак, і небезпек. Кіберзлочинність наразі не переможна не лише у нас, а й в усьому світі. Завважмо, що за Інтернет-шахрайства у Європі, на американському континенті передбачено суворі покарання, скажімо, у США за таке можуть засудити до пожиттєвого позбавлення волі. У нас же стосовно шахраїв  дуже ліберальне законодавство. Так, відповідно до Кримінального кодексу, заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, що, власне, і є шахрайством – карається незначним штрафом або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років. За шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, передбачено позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

У реальності шахраї, як правило, відбуваються штрафом.  Пам’ятаєте про  зборівського продавця орхідей, який через Інтернет виманював у людей по двісті гривень, а квіти не надсилав, та й він їх і не мав? Так от, йому інкримінували шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки, але суд призначив штраф у сумі 1 200 гривень. Також до штрафу засудили і чортківського молодика, який здавав в оренду чужу квартиру одночасно кільком людям, «заробляючи» на завдатках.

Є інформація, що відповідальність за кібершахрайства посилять, принаймні відповідний законопроект уже внесено до парламенту.

Ольга КУШНЕРИК