Повідомити новину

Поширити:

 
28006На жаль, коли йдеться про матеріальну вигоду, совість доволі часто у багатьох чиновників відходить на другий план. Заради можливості «прихватизувати» чуже майно забувають не тільки про людські, а й про Божі закони. Відповідь на запитання, в яких нетрях історії нашого суспільства зародилася і прижилася така викривлена мораль, довго шукати не треба. Досить лише поглянути на «діяння» нинішніх органів місцевого самоврядування. Прикриваючись гучними гаслами нібито активної боротьби за інтереси громади, насправді вони чинять беззаконня задля власної вигоди.
За майже двадцять п’ять років незалежності в Україні приватизували все, що було можна. Залишилася хіба що споживча кооперація – громадсько-господарська організація, котра цьогоріч відзначає 150-ліття заснування в Україні. На державному рівні свого часу вдалося відстояти право українців на існування кооперативів, серед них – і споживчих, виключивши кооперацію із законодавства про приватизацію й ухваливши низку законів, спрямованих на її розвиток. На жаль, це аж ніяк не означає, що всі органи влади, особливо на місцях, будуть законослухняними і поважатимуть право кооператорів на самостійне господарювання.
Яскравим прикладом чиновницького свавілля стосовно кооперативної власності став інтерес до об’єктів  споживчої кооперації Тернопільщини. Кооперація області нині є потужним учасником місцевого споживчого ринку; володіє сучасною торговельною мережею, в яку інвестуються чималі кошти; має високу довіру як серед членів споживчих товариств, так і у сільських громад. Її справедливо вважають однією з кращих в Україні, але мало кого цікавить, як їй  це вдається. Проте ласим шматком для окремих осіб залишається кооперативне майно, особливо приваблюють ринки, які, зазвичай, функціонують у райцентрах і великих селах.
28007 На коопринок – рейдерська атака?
Споживчій кооперації Теребовлі – понад сто років, і вона є однією з найуспішніших в області. Районне споживче товариство володіє значним економічним потенціалом і посідає чільне місце в економіці регіону. Окрім закладів торгівлі, ресторанного господарства, в його власності  також ринок у центральній частині міста. Саме цей ринок окремі «підприємливі» теребовлянці, застосовуючи рейдерські технології, використовуючи депутатів, виконком  міськради, вводячи в оману містян, підприємців, які торгують на ринку, намагаються прибрати до своїх рук. Ділки розуміють, що забрати ринок з усіма його об’єктами не так-то й просто, адже райспоживтовариство як суб’єкт господарювання, діє у правовому полі, до того ж давно  володіє свідоцтвом про право власності на свою нерухомість. Тому вони, всупереч законодавству, розробили власний сценарій через вилучення земельної ділянки, на якій розташований ринок, хоча й на неї міськрада ще у 2001 році надала кооператорам державний акт на право постійного користування.
Відповідно до вимог законодавства, у січні 2016 р.  правління РайСТ звернулося до Теребовлянського міського голови С.І. Поперечного з листом про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою,  встановлення меж земельної ділянки в натурі на території міськради за відповідною адресою. Це було зроблено, щоб отримати кадастровий номер на земельну ділянку, на якій коопринок веде свою господарську діяльність. У відповідь – відмова.
І тут стало зрозуміло, як розвивається рейдерська схема, що зазвичай реалізується через звернення до органів влади громадських організацій, аби встановити «справедливість». І такою організацією в Теребовлі виявилася «Спілка підприємців Теребовлянщини», керівник якої В.В.Муж 29 березня 2016 року звернувся з листом до міського голови з проханням припинити право  Теребовлянського РайСТ на користування земельною ділянкою.
Інакше, ніж абсурдною, цю вимогу годі назвати, бо на це майно, яке насправді вважається тимчасовими  спорудами, відсутні правовстановлюючі документи, однак це чомусь не було враховано виконкомом  міськради, який того самого дня, 29 березня, блискавично ухвалив рішення про надання дозволу окремим підприємцям на виготовлення схем розміщення тимчасових споруд  на кооперативному ринку. Такий поспіх більш ніж дивний, адже лише через два дні – 31 березня – на сесії міськради  депутати припинили право користування земельною ділянкою Теребовлянським райспоживтовариством, посилаючись на причини, вказані у  заяві «Спілки підприємців». Жодних законних підстав для такого рішення не було, адже земельна ділянка, згідно з державним актом, перебуває у користуванні райспоживтовариства.
250 тисяч кооперативних надходжень   і… бюджетна діра міськради
При цьому не взято до уваги, що підприємства споживчої кооперації є одними із найбільших бюджетоутворюючих на території міської ради. Це депутатів чомусь навіть не зацікавило. А шкода, бо, згідно з податковим законодавством, чимала кількість податків і зборів від суб’єктів господарювання тепер спрямовують на формування бюджетів місцевих органів самоврядування. А цифри свідчать, що лише протягом першого кварталу 2016 р. організації і підприємства споживчої кооперації, які проводять свою діяльність на території Теребовлянської міської ради, сплатили до її бюджету майже 250 тисяч гривень податків і зборів.
Такі рішення аж ніяк не в інтересах міської громади,   а словоблуддя чиновників місцевого органу самоврядування ввело в оману підприємців на ринку, які, порушуючи укладені з ринком угоди, вирішили не сплачувати йому орендну плату, заборгувавши таким чином майже 60 тисяч гривень. І ця сума невпинно зростає. А звідси і втрати бюджетів різних рівнів, недофінансування соціальних програм, пенсій, заробітної плати працівникам бюджетних установ із податків, які сплатила б кооперативна структура.
    Кооперації сприяли навіть чужинці, а теребовлянці…
Можливо, окремим чиновникам варто нагадати історію розвитку кооперативного руху в Галичині, аби вони мали змогу провести певні паралелі? Так ось, у період Австро-Угорської імперії, з подання цісаря, у 1873 році був ухвалений закон, який розв’язував деякі гострі питання програмної кооперативної праці в краї, а сільські громади  одержали право на створення кооперативів. Виходить, що за часів поневолення галицьких земель чужинці всіляко підтримували економічну самоорганізацію українських громад, на відміну від нинішньої Теребовлянської міськради, яка грубо порушує права кооперативної організації. Принаймні наведені тут факти саме про це і свідчать.
Не іронізую, але такі прецеденти неодноразово наводили на думку про майбутню децентралізацію влади, коли життям місцевих громад майже повністю опікуватимуться органи  самоврядування, окремі рішення яких уже сьогодні викликають резонанс у суспільстві. Погодьтеся, у правовій державі спірні питання із суб’єктами господарювання мали б вирішувати у судах, а не шляхом ухвалення органами місцевого самоврядування  волюнтаристських  рішень для звершення справедливості. Мабуть, вони сподіваються, що все зійде з рук… Та чи можливо таке у правовій державі? Вирішення спору щодо кооперативної власності у Теребовлі і стане відповіддю на це питання.
    Михайло ЛАЗАР,  заслужений працівник сфери послуг України, голова правління Тернопільської облспоживспілки