Перше кохання

 30013Травневе сонце завжди таке довгоочікуване. Таке тепле, таке сліпуче. Зацвіли яблуні, горобці цвірінькають, як божевільні.

Та весна цікавила Настю найменше – на світі є речі і важливіші. Наприклад, підле одруження Дениса на якійсь вискочці. І нехай Денис і не підозрював про існування Насті, вона сприйняла його весілля, як особисту образу. Адже цілих шість років він був її ВТЛ – Великою Таємною Любов’ю…

Коли вона вчилася в сьомому класі, в їхній школі з’явився дев’ятикласник Пакратенко. Високий спортивний юнак відразу привернув до себе увагу дівчат.

Через кілька років родина Дениса переїхала на нову квартиру. Шляхом нехитрих маніпуляцій було встановлено конкретне місце проживання об’єкта обожнювання, розташування вікон.

Здалеку вона крадькома спостерігала за життям улюбленця всієї школи. Він закінчив школу, вступив до інституту, але не мінявся – завжди в оточенні друзів і подруг, завжди в центрі уваги. Стильний, артистичний, яскравий.

Настя ж, проходячи повз дзеркало в передпокої, відводила очі: на що їй там дивитися? Нескладна,  надто худа,  солома замість волосся, що стирчить в різні боки.

Час минав, Настя дорослішала. І все частіше і частіше її  відвідували думки про те, що все ще може змінитися. В один прекрасний день Пакратенко обов’язково помітить, що одна людина давно знаходиться поруч, варто тільки простягнути руку. Тому з посмішкою сприймала кожну нову подругу Дениса – і ця не надовго. Та й справді дівчата змінювалися швидко і стрімко, як в калейдоскопі.

Ночами уявляла перше побачення з Денисом, їх прогулянки по місту, знайомство з батьками.

Життя плило розмірено, але в постійному очікуванні дива. І раптом місяць тому Настині мрії лопнули як мильна бульбашка: в суботу вдень у дворі з’явився довгий білий лімузин, з якого вийшов Денис в строгому чорному костюмі і чорнява дівчина в розкішному білому платті. Слідом за ними з’явилися дружби з дружками з червоними стрічками через плече. Далі Настя не дивилася. Різко зашторила вікно, впала на диван і … розревілася. Голосно, надривно, по-дитячому розмазуючи сльози по щоках.

«Зрадник! Зрадник! Зрадник!» – повторювала, барабанячи кулаками по подушці. Як він міг?

Світ навколо немов убрався в сіру, сумну фарбу. Увечері мама стривожилася не на жарт, побачивши дочку в такому стані. Ніякі розпитування не допомогли, вона наполегливо мовчала і просила залишити її в спокої.

– Дівчинко моя, та ти, напевно, закохалася, – лагідно промовила мама.

– Не дочекаєтесь! – відчайдушно вигукнула Настя і відвернулася до стіни. Притулилася до неї чолом і беззвучно заплакала.

– Маленька, все буде добре!

– Не буде! – схлипнула і накрилася ковдрою з головою…

П’ять тижнів минули як в мареві. Щоранку, прокидаючись, згадувала Настя нареченого і наречену у перламутровому лімузині.

Сьогодні звичайний недільний день, схожий на багато інших. З важким почуттям приреченості Настя встала з ліжка, вмилася. Побачивши, що хліб закінчився, знехотя одяглася і пішла до магазину.

Назустріч їй ішла дружина Дениса. Настя вп’ялася очима в ненависне обличчя і з заздрістю визнала, що дівчина дуже красива. Волосся кольору воронячого крила забране у високий хвіст. Виточена фігурка, осина талія, алебастрова шкіра.

Але вона явно була чимось засмучена. Це було дуже помітно по пониклих плечах, понуреному погляду, невпевненій ході. Коли Настя з нею порівнялася, то із задоволенням зауважила, що вигляд у дружини Дениса зовсім не щасливий. А розгублений і ще якийсь … Від радості Настя не могла підібрати слово.

Бурхлива фантазія намалювала різні картинки. Ось мама Пакратенка лає невістку за розбиту тарілку з улюбленого сервізу. Ні, краще за погано вимиту підлогу! А ось батько Дениса дістає з пральної машинки безнадійно зіпсовану дорогу сорочку …

Посміхнувшись, Настя вирішила відзначити поганий настрій розлучниці в найближчому кафе чашкою кави зі смачненьким тістечком. Адже життя налагоджується!

Але в кафе її чекав новий сюрприз. Біля вікна в кутку сидів Денис. Та не один, а з якоюсь дівчиною. Від несподіванки Настя хотіла вибігти, але вчасно схаменулася: він все одно її не помітить. Вибрала столик в протилежному кінці залу і зробила замовлення, спостерігаючи за парочкою.

Денис про щось щебетав зі своєю супутницею. Та цвіла, як травневий трояндовий кущ. Іноді він нахилявся і шепотів дівчині щось на вушко, від чого вона щасливо сміялася. А далі пішли поцілунки і обійми. Нарешті Настя зрозуміла, що Денис і його пасія усамітнилися в кафе для побачення.

Так ось чому дружина Дениса була така сумна! Настя згадала бліде обличчя, понурений погляд і задихнулася від обурення. З жахом зрозуміла, яка прірва відділяє хлопця, який сидить неподалік, від благородного омріяного принца…

Вона різко встала з місця і рішуче попрямувала до столика, де сидів Денис. Той зацікавлено підняв на неї свої нахабні блакитні очі.

  • Негідник і зрадник! – випалила Настя на весь голос і демонстративно вилила залишки кави на штани Дениса. Він завмер від несподіванки, зблід і кулею вилетів із залу.

Дівчина вийшла з кафе, вона із задоволенням  підставила обличчя лагідному весняному сонечку. Навколо щебетали пташки. І Настя їх чула! Цвіли дерева. І Настя це бачила.  Весна!..

Софія БЕРЕЗНЕВА

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*