Пенсія плюс субсидія – капітал?!

У березні пенсіонери збагатіли. Отак майже неочікувано і несподівано, всупереч зневірі в обіцянки уряду. Я бачила, як мало не пританцьовувала старша жінка, коли у поштовому відділенні їй видали 4,5 тисячі гривень. Поштарка пояснила: 1700 гривень – субсидія, 2750 гривень – пенсія. Наступною у черзі була молода жінка, яка платила за комунальні послуги. Лише опалення їй обійшлося у 3,5 тисячі гривень. Ось такі мало не сюрреалістичні замальовки нашого вкрай нелогічного буття.
Чи тішаться пенсіонери тим, хоч і не захмарним, але суттєвим приростом живих грошей? Люди, які прожили життя, безперечно, усвідомлюють, що напередодні виборів влада таким способом намагається їх задобрити. І не треба для цього соціологічних опитувань – варто лишень проїхатися суботнього ранку у тролейбусі – «дев’ятці», що курсує на ринок і везе переважно пенсіонерів. У найкращому випадку спостерігатимемо глузливе сприйняття «манни небесної». А загалом старші люди дратуються, кажучи про тимчасовість подачок та про те, що  субсидійні гроші – химера, оскільки підуть назад – «у касу». І лише дуже незначна кількість людей можуть зекономити на комунальних послугах і щось заробити на тих грошах. До речі, середній розмір субсидії – 1680 гривень.
В Україні 70 відсотків отримувачів субсидій –  пенсіонери. У Кабміні вирішили виплачувати їм в рамках монетизації субсидій компенсацію разом із пенсією. Частина пенсіонерів отримують субсидії на картки Ощадбанку, а решті, хто не має банківських карток, гроші дають через Укрпошту. У нашій області виплатять монетизовані субсидії більше ніж 70 тисячам жителів.
Тема субсидій уже набила оскому, проте до неї інтерес не спадає, оскільки постійно відбуваються якісь зміни. Останнє повідомлення від уряду милозвучне: якщо станом на березень на рахунках у субсидіантів у надавачів комунальних послуг є невикористані субсидії, так звана переплата, люди мають право платити менше – на суму невикористаної державної допомоги.
Якщо домогосподарство економило чи отримало субсидію «заднім числом» за ті місяці, коли оплата комунальних рахунків відбувалася власними грошима, воно має право вимагати зменшеної за лютий платіжки на суму невикористаної житлової субсидії.
Це право гарантовано Постановою КМУ 848. Якщо на рахунках лежить чимала переплата, домогосподарство може розраховувати на ці кошти також і в квітні.
Як це відбувається на практиці? Скажімо, станом на березень у субсидіанта є невикористана субсидія на суму 1500 грн. Домогосподарство спожило у лютому газу на суму 1000 грн. Таке домогосподарство має право вимагати перерахунку платіжки за лютий, де, згідно із законом, має бути сума до сплати «нуль». 500 грн переходить на квітень, і якщо сім’я спожила у березні газу на 1000 грн, їй у квітні залишається доплатити лише 500 грн.
У Міністерстві соціальної політики роз’яснюють: субсидія, яку таке домогосподарство отримало готівкою у березні та отримає у квітні, завдяки розумному споживанню енергоресурсів та наявності на рахунку в надавача послуги невикористаної допомоги, може бути використана на власний розсуд сім’ї.
А що з пенсіями? У понеділок у Головному управлінні Пенсійного фонду України в області відбулася розширена нарада за участю голови правління Пенсійного фонду України Євгенія Капінуса. Ось які факти і цифри прозвучали: 1 березня проведено перерахунок пенсій для 261,6 тис. осіб, розмір пенсії підвищено для 220,3 тис. пенсіонерів (76,9% від усієї кількості пенсіонерів області). Середній розмір підвищення з урахуванням одноразової доплати становить 583,50 грн.
Найбільше розмов точиться про 1200 гривень доплати. Хто її отримав?
Пенсіонери, які отримують пенсії, призначені згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мають повний страховий стаж (35 років – чоловіки, 30 років – жінки, а для пенсій, призначених до 1 жовтня 2011 року, 25 років – чоловіки, 20 років – жінки) та у яких розмір пенсії не перевищує 1669,20 гривень (40% від мінімальної заробітної плати 4173 грн), виплачують одноразову доплату до пенсії в сумі 2410,17 грн рівними частинами (по 1205,09 грн) у березні та у квітні.
 

Ольга КУШНЕРИК