«Партизанський  маркетинг»

або Чому  вага  фасованих  продуктів  стала  меншою

Чи звертали ви увагу, що вага фасованих продуктів стала меншою? 800 грамів замість кілограма крупи, 850 грамів замість кілограма солі, 900 мілілітрів замість літра олії… Такі зміни вже давно помітили працівники підрозділу «Захист прав споживачів» Держпродспоживслужби, які періодично перевіряють магазини. Про це нам розповів начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Бучацького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Володимир Стадницький.

На прилавках магазинів є надзвичайно великий асортимент товарів. Аж очі розбігаються. Різноманітні бренди, упаковки і ціни. Обирайте, що завгодно. Наприклад, олію. За словами експертів, вона серед топ­5 продуктів, вага яких хитро зменшилася. За останні два роки виробники дуже часто підвищували ціни на продукцію. Та деякі з них вирішили не піднімати ціну, а змінити вагу й об’єм. На око, ніби те саме. «Різницю одразу і не помітиш, ­ зазначає Володимир Стадницький. – Виробники вдаються до обману, вагу продукту друкують дрібним шрифтом». Пакунки бакалії різко «схудли». Услід за продуктами соціальної категорії об’єми «в талії» зменшили шоколадки й ковбаски. Найгірше, що у цьому списку – й обов’язкові на українському столі продукти. Виробники намагаються заробити вкрай підступним способом – змінюють тару. Метод, коли зменшують вагу продукту в упаковці, а ціну залишають такою ж, називається «партизанським маркетингом».

Першопрохідцем в Україні стали виробники молокопродуктів. Близько чотирьох років тому заводи почали фасувати молоко не по літру, а по 870 мілілітрів. Потім ця тенденція перейшла і на інші галузі. «Партизанський маркетинг» розрахований саме на покупців традиційних товарів. По суті, нас обважують, тільки замість фальшивих гирьок на класичних вагах використовують зменшену тару. Але від такої турботи покупці часто почуваються ошуканими.

Звичайно, зменшення упаковки – цілком законний маркетинговий хід. Виробник обов’язково вказує на упаковці вагу товару, але не зобов’язаний кричати, що порція змінилася. Переважно йдеться про 100­150 грамів, на які «схудла» упаковка. Та вигода від цього – гігантська. Наприклад, враховуючи, що потужність молокопереробного підприємства вимірюється сотнями чи тисячами тонн, можна уявити, наскільки велика різниця на сто мілілітрів та яке у підсумку суттєве збільшення продажів може це дати.

Єдина протидія «партизанському маркетингу» – наша уважність. Експерти-маркетологи давно підрахували, що люди, які купують товар з меншою кількістю продукту в упаковці і ніби за меншу ціну, насправді переплачують. За один грам чи один мілілітр товару доводиться платити більше, ніж якщо купуєте повноцінну стандартну упаковку. Тому, як нам порадив  Володимир Стадницький, вигідніше купувати фасовані продукти вагою 1 кг, а не 900 чи 950 грамів.

Як завадити торговим хитрощам? У Німеччині, виявляється, схожі проблеми. Але тут навчилися протистояти цьому. У Центрі споживачів у Гамбурзі вже понад десяток років складають рейтинг нечесних упаковок, які дають змогу приховати від споживачів ріст цін. Визначають упаковку місяця, а потім споживачі онлайн­голосуванням обирають нечесну упаковку року.

Згідно з правилами ЄС, за продукт і упаковку відповідає виробник, а за ціну – продавець. Тут вони і перекладають відповідальність один на одного. Та є одна велика відмінність. В Україні махінації з вагою стосуються також і головних товарів споживчого кошика. В Німеччині товари з цієї групи ­ табу. Молоко, борошно, яйця, масло – це основні продукти з емоційною складовою. Супермаркети, дискаунтери женуться за тим, у кого ця продукція найдешевша. Ніхто з виробників не наважиться дурити на таких продуктах, бо там суспільство моментально вибухне протестами і поховає такий бізнес. Може, нам почати хоча б з антирейтингу нечесних упаковок?

Леся ДНІСТРОВА

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*