Напередодні 23 річниці виведення радянських військ з Республіки Афганістан у Підволочиську, на території місцевого парку Слави, з участю кількох сотень мешканців райцентру, численних гостей і колишніх воїнів-інтернаціоналістів офіційно відкрито меморіальний комплекс учасникам бойових дій в Афганістані.
Незважаючи на лютий мороз і сніг, минулого понеділка сотні мешканців Підволочиська та навколишніх сіл, воїнів-ветеранів і численних гостей з різних куточків нашого краю прибули сюди, аби віддати шану полеглим у безглуздій війні на чужій землі Афганістану, на війні, котра тривала ціле десятиліття і в місиві якої загинуло майже три тисячі українців. Як свідчить безпристрасна статистика, із 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через справжнє пекло Афганістану, четверту частину складали громадяни України(!) Відтак 12 тисяч з них назавжди залишились інвалідами, 86 українських юнаків потрапили в полон чи пропали безвісти, а кожен живий, який мав щастя залишитись фізично неушкодженим, отримав невиліковну душевну рану. Тож, мабуть, не випадково безпосередній учасник тих жахливих подій, командувач сорокової армії генерал-полковник Борис Громов свого часу небезпідставно стверджував, що „Афганська війна – це страхітливий військово-політичний прорахунок колишніх господарів Кремля. Проте ніщо не применшує героїзму наших воїнів там, у афганському пеклі... і ніхто та ніщо не має бути забутим”.
Афганістан ще довго буде відлунювати невимовним болем і в наших серцях, адже майже дві тисячі наших співвітчизників також пройшли через це горнило смерті, а 46 юнаків уже ніколи не ступлять на поріг батьківської домівки.
За цими безпристрасними цифрами – сльози і розпач, зневіра і біль, смуток і нечувані жахіття, котрі, як ніхто інший, добре пам’ятає голова Підволочиської районної організації ветеранів Афганістану Ігор Шуфляк, який на грані героїчного життя і безглуздої смерті пробув на чужині два роки і три місяці. Кров закипає в жилах від його спогадів. Наведу лише один фрагмент з бойового хрещення пана Ігоря, який йому довелось пережити у перші хвилини приземлення на обпалену війною землю. Щойно покинувши борт ТУ–150-го, 320 хлопцям тут же довелось вщент завантажити свій літак цинковими трунами, які солдати між собою прозвали „чорними тюльпанами”. Хіба після цього потрібно ще щось говорити?!
Відтак щойно вирвавшись з афганського пекла і приземлившись на рідній землі, Ігор Матвійович, нині шанований у Підволочиську лікар, не тільки припав губами до неї, а й поклявся крізь усе свідоме життя пронести пам’ять про своїх побратимів, які не повернулись із безглуздої війни. Власне і цей меморіальний комплекс, який цими днями відкривали у Підволочиську, І.Шуфляк може з честю записати у свій актив. Не всім відомо, що ідею цього комплексу він виношував упродовж шести років. І не тільки в думках, він наполегливо стукав у владні кабінети, шукав однодумців і сам у значній мірі реалізовував благородну ідею. Сьогодні уже можна сказати, що пам’ятний меморіальний комплекс полеглим афганцям, який символізує горезвісний „чорний тюльпан”, від якого намагаються захистити своїх дітей чотири руки матері й батька, він сам спроектував і довів до урочистого відкриття.
Звісно, у цій справі морального обов’язку, честі і вічної пам’яті йому допомагали побратими–ветерани по зброї, представники обласної і районної влади, місцеві підприємці. Усім їм низький уклін і щира вдячність від тих, кому безмежно дорога пам’ять про хлопців, які поклали голову за безглузді ідеали апологетів чужої війни. Власне про все це і набагато більше емоційно і пристрасно говорили учасники масового зібрання, яке виконанням Державного Гімну започаткував духовий оркестр Тернопільського військового гарнізону. Після поетично-зворушливих слів ведучої священик о.Тарасій Махніцький відправив панахиду за душі убієнних. Присутні хвилиною мовчання вшанували їх світлу пам’ять, а військові салютували на їх честь.
Голова обласної державної адміністрації Валентин Хоптян, виступаючи, наголосив на тому, що „віднині і в Підволочиську пам’ять воїнів-афганців буде назавжди увічнено цим архітектурно-духовним знаком, який споруджено з ініціативи спілки ветеранів Афганістану та за підтримки обласної і районної державних адміністрацій, районної та селищної ради, громадськості і меценатів”.
Після того під звуки журливих мелодій духового оркестру побратими полеглих поклали живі квіти до підніжжя комплексу „Відлуння неоголошеної війни”.
На завершення урочистої церемонії у районному будинку культури відбувся великий концерт лауреата міжнародних та всеукраїнських фестивалів патріотичної пісні гурту „Долг” під керівництвом заслуженого працівника культури України Віктора Маришева.
Богдан НОВОСЯДЛИЙ.
